Фінансові аферисти дедалі частіше використовують персоналізовані схеми та психологічний тиск. Середня сума втрат від однієї шахрайської операції за рік зросла на 30%.
Про це повідомила заступниця голови правління “Глобус Банку” Анна Довгальська.
За її словами, сучасне шахрайство стає більш технологічним і точковим. Зловмисники все рідше діють навмання та дедалі частіше підлаштовують свої сценарії під конкретну людину, враховуючи її покупки, активність у соцмережах, користування банківськими сервісами чи маркетплейсами.
Банкірка наголосила, що головна небезпека полягає не лише у технічних засобах, а й у тому, що шахраї змушують людей самостійно передавати конфіденційні дані.
За її словами, більшість схем побудована на маніпуляціях. Люди самі повідомляють коди з SMS, переходять за підозрілими посиланнями, вводять реквізити карток на фейкових сайтах або переказують гроші, вважаючи, що допомагають знайомим.
Анна Довгальська зазначила, що середній розмір однієї незаконної операції у 2025 році зріс до 5,5 тисячі гривень. Для порівняння, роком раніше цей показник становив 4,2 тисячі гривень.
Найпоширенішою схемою залишаються дзвінки від нібито служби безпеки банку. Людині повідомляють про підозрілу операцію або спробу списання коштів, після чого намагаються отримати реквізити картки чи змусити переказати гроші на так званий “безпечний рахунок”.
Другою за популярністю схемою є фішинг. Шахраї надсилають повідомлення з посиланнями на підроблені сайти банків, держустанов, служб доставки або маркетплейсів. Після введення даних картки чи паролів доступ до них отримують зловмисники.
Також поширеними залишаються фальшиві виплати та компенсації. Користувачам обіцяють допомогу від держави або соціальні виплати та просять “підтвердити картку”, щоб отримати гроші.
Окремий напрямок — злам акаунтів у соцмережах та месенджерах. Після отримання доступу до сторінки шахраї розсилають контактам прохання терміново позичити гроші.
Не зникає й загроза SIM-swap. У таких випадках зловмисники перевипускають SIM-картку або перехоплюють фінансовий номер телефону, до якого прив’язані банківські сервіси та електронна пошта.
Експертка радить ніколи не повідомляти PIN-код, CVV-код, одноразові паролі та SMS-коди стороннім особам. Якщо дзвінок нібито надходить із банку, варто завершити розмову та самостійно передзвонити на офіційний номер контакт-центру.
Також не слід переходити за посиланнями з повідомлень про виплати чи компенсації. Перевіряти таку інформацію потрібно лише через офіційні ресурси державних органів або банків.
