Українців попередили про ризики продажів через соцмережі та онлайн-платформи. Якщо торгівля має регулярний характер, податкова може визнати її підприємницькою діяльністю та виписати значний штраф.
Фахівці нагадують, що одноразовий продаж особистих речей зазвичай не вважається бізнесом. Наприклад, йдеться про продаж старого смартфона, ноутбука, дитячого візка або одягу, який більше не потрібен власнику.
Втім, навіть у таких випадках отримані кошти можуть підлягати декларуванню та оподаткуванню відповідно до чинного законодавства.
Інша ситуація виникає тоді, коли людина регулярно продає товари та отримує з цього прибуток. Це може стосуватися продавців одягу, косметики, аксесуарів, виробів ручної роботи та іншої продукції.
У таких випадках діяльність можуть розцінити як підприємницьку. Тоді продавцю доведеться оформити статус фізичної особи-підприємця.
Податкова служба контролює інтернет-торгівлю не лише через банківські операції. Фахівці аналізують сторінки в Instagram, Facebook, TikTok, Telegram та на інших майданчиках, де продаються товари.
Також контролюючі органи можуть проводити контрольні закупівлі під виглядом звичайних покупців. Додатково перевіряються дані про перекази на особисті картки та інформація від служб доставки щодо кількості відправлень.
Особливу увагу привертають випадки, коли гроші за товари регулярно надходять на банківський рахунок особи, яка офіційно не зареєстрована як підприємець.
За ведення бізнесу без державної реєстрації передбачено адміністративну відповідальність. Розмір штрафу може становити від 17 до 34 тисяч гривень.
Крім того, закон передбачає можливість конфіскації доходу, отриманого від такої діяльності. Якщо аналогічне порушення повториться протягом року, сума штрафу може зрости до 85 тисяч гривень.
Окремо продавцю можуть донарахувати податки. Йдеться про сплату 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору від отриманого доходу.