Україна зараз воює краще, ніж будь-коли за останні роки: втрати Росії стрімко зростають, а її просування на фронті скорочується. Якщо Київ збереже цю динаміку, він може зрештою змусити Москву піти на прийнятний мир. Але є й тривожний бік: загнаний у кут Володимир Путін може стати ще небезпечнішим.
Як передає “Хвиля”, про це пише у колонці для Bloomberg Гел Брендс, професор Школи передових міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса.
Після провалу українського контрнаступу 2023 року війна мала гнітючий ритм: росіяни повільно відгризали територію, тиснучи перевагою в економіці та живій силі. Проте 2026 рік, зазначає Брендс, виявився іншим. Темп російського просування впав, тоді як втрати залишаються величезними – близько 35 тисяч убитими, пораненими та зниклими безвісти щомісяця. Українці локальними контратаками повернули собі окремі ділянки землі.
Перелом стався завдяки українським дронам, які автор називає одними з найкращих у світі. Цикл розробки малих безпілотників скоротився з років до тижнів чи навіть днів. Уздовж фронту суцільне дронове покриття створює для росіян зону ураження, де будь-який рух ускладнений, а накопичення сил смертельно небезпечне. Київ також наростив парк дронів середньої дальності, які знищують потяги та вантажівки за 160 і більше кілометрів від фронту, заважаючи Москві підкидати резерви.
Далекобійна програма ударів зіпсувала Путіну парад на 9 травня, зірвала економічний саміт у Санкт-Петербурзі та б’є по нафтовій інфраструктурі. За даними The Economist, виробництво російських НПЗ цієї весни було на 15% нижчим, ніж торік. Щомісячні втрати армії РФ тепер регулярно дорівнюють набору рекрутів або перевищують його, невдоволення серед російських еліт зростає. Дипломатичний контекст теж змінився: поразка Віктора Орбана на виборах в Угорщині у квітні позбавила Путіна головного союзника в Європі.
Водночас Брендс застерігає від ейфорії. Україна досі не може звільнити великі території на сході, а Путін не відмовився від планів розчленувати країну. Головна невідомість – чи є дронова перевага України структурною, чи лише циклічною. На початку 2025 року Київ уже захоплював ініціативу, але Росія нівелювала її, зокрема дронами на дротовому керуванні, невразливими для радіоелектронної боротьби. Російська армія залишається організацією, яка вчиться, Україні ж бракує людей, а її енергосистема входить у зиму після важких ударів.
Друга загроза – ескалація з боку Москви. Наприкінці минулого місяця російський дрон влучив у житловий будинок у Румунії, країні НАТО, а погрози балтійським державам стали відвертішими.
“Путін не готується до Третьої світової війни: його військо ледве справляється з тією війною, яку вже веде”, – пише Брендс.
Проте, за його словами, Кремль може робити ставку на залякування Європи або на вигідне дипломатичне втручання Дональда Трампа. Деякі чиновники НАТО навіть побоюються, що Путін інсценує невеликий конфлікт – наприклад, окупацію та швидкий відхід з частини території Естонії, щоб дискредитувати Альянс.
“Конфлікт, який зараз іде краще для хороших хлопців, може стати небезпечнішим, перш ніж завершиться”, – підсумовує автор.
