Податок на нерухомість в Україні поширюється не на всі об’єкти. Закон передбачає винятки, а також неоподатковувані норми площі для квартир і будинків.
Про це йдеться у Податковому кодексі України.
Щороку власники житлової та нежитлової нерухомості сплачують податок на майно, відмінне від земельної ділянки. Обов’язок стосується як фізичних, так і юридичних осіб, включно з нерезидентами.
До житлової нерухомості належать квартири, приватні будинки, дачні та садові будинки. До нежитлових об’єктів відносять офіси, магазини, склади, готелі, гаражі, виробничі та торговельні приміщення.
Водночас не всі будівлі підлягають оподаткуванню. Зокрема, незавершені об’єкти будівництва не визнаються об’єктом оподаткування, тому податок на них не нараховується.
Податок сплачують власники нерухомості незалежно від того, володіють вони всім об’єктом чи лише його часткою.
Для житла діє неоподатковувана норма площі. Для квартир вона становить 60 квадратних метрів, для житлових будинків — 120 квадратних метрів, а для різних типів житлової нерухомості одночасно — 180 квадратних метрів.
Якщо площа перевищує встановлені ліміти, податок нараховується лише на квадратні метри понад визначену норму.
Ставку податку визначають місцеві органи влади. Водночас вона не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного звітного року.