Володимир Путін перетворив телебачення на один із головних інструментів утримання влади. За чверть століття його образ пройшов шлях від малопомітного чиновника до лідера, навколо якого вибудувана вся політична система Росії.
Про це пише BBC.
Ще на початку президентської кар’єри команда Путіна ретельно контролювала навіть найдрібніші деталі його публічних виступів. Під час одного з інтерв’ю 2001 року помічники прибрали зі столу склянки з водою, щоб ніхто не припустив, що там може бути алкоголь.
У Кремлі дуже рано усвідомили значення телебачення для формування політичного впливу. Саме через телевізійний образ Путін поступово створював імідж сильного та незамінного керівника.
На початку кар’єри майбутній президент виглядав стриманим і не надто впевненим перед камерами. Згодом його дедалі частіше показували за штурвалом літака, на тренуваннях із дзюдо, під час риболовлі та інших активностей.
Особливу популярність отримали фотосесії з оголеним торсом, які стали одним із найвідоміших елементів його публічного образу. Такі кадри мали підкреслити контраст із Борисом Єльциним, якого частина росіян асоціювала зі слабкістю та алкогольними скандалами.
У різні роки Путін літав із журавлями на дельтаплані, занурювався на морське дно за нібито історичними артефактами та позував із дикими тваринами. Сам російський лідер пояснював такі акції популяризацією науки та екології.
Фіона Гілл назвала Путіна одним із перших популістських лідерів XXI століття, який активно використовував медійний образ для посилення особистого впливу.
У 1990-х роках серед представників спецслужб Путіна нібито називали «міллю» через його здатність залишатися непомітним і працювати в тіні. Після приходу до Кремля він перетворився на центральну фігуру російської політики.
Переломним став період 2011–2012 років, коли після повернення на посаду президента стиль управління Путіна став значно жорсткішим, а політична система Росії — більш закритою для опозиції.
Учасниця Pussy Riot Надія Толоконнікова заявила, що саме тоді російський президент почав сприймати себе як історичну постать, покликану визначати майбутнє країни.
Сьогодні, у 73 роки, Путін значно рідше з’являється на публіці, а його виступи стали максимально контрольованими. Після пандемії та початку повномасштабної війни проти України він, на думку багатьох спостерігачів, став більш замкненим і підозрілим.
На думку журналіста Михайла Фішмана, війна стала головною складовою нинішнього політичного образу Путіна. Водночас саме вона перетворилася на один із найбільших викликів для системи, яка багато років будувалася навколо однієї людини.