Світовий ядерний порядок стрімко змінюється, а ризики поширення ядерної зброї зростають. Експерти попереджають, що найнебезпечнішим викликом стають не великі арсенали наддержав, а поява нових країн на ядерному порозі.
Про це пише Project Syndicate.
Поява ядерної зброї кардинально змінила уявлення про безпеку. Якщо раніше військова перевага визначалася здатністю перемагати у війнах, то після початку ядерної ери головною метою стало стримування противника.
Під час холодної війни система базувалася на двох наддержавах, а концепція гарантованого взаємного знищення допомагала уникати прямого зіткнення між ними. Однак нинішня ситуація значно складніша, адже світ поступово переходить до багатополярної ядерної моделі.
До США та Росії дедалі активніше долучається Китай. За прогнозами американського Міністерства оборони, до 2030 року китайський арсенал може перевищити тисячу розгорнутих ядерних боєголовок.
Авторка матеріалу наголошує, що тристороння система стримування є значно менш стабільною, ніж двостороння. Кожна держава змушена враховувати не лише свої відносини з одним суперником, а й можливі наслідки для балансу сил із третіми сторонами.
Ситуацію додатково ускладнює наявність інших ядерних держав, серед яких Велика Британія, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея та Пакистан. Хоча їхні арсенали менші, потенційні наслідки конфліктів за їхньої участі можуть вийти далеко за межі окремих регіонів.
Особливу небезпеку становлять так звані порогові держави. Йдеться про країни, які ще не мають повноцінної ядерної зброї, але наближаються до можливості її створення.
Саме тому переговори щодо іранської ядерної програми залишаються критично важливими. На думку авторки, будь-яка угода, яка не міститиме чітких обмежень для ядерної програми Тегерана, може стати сигналом для інших держав про ефективність шляху ядерного розповсюдження.
Водночас дедалі більше дискусій про ядерне стримування виникає в Європі. Причиною стають сумніви частини європейських політиків щодо готовності США виконувати свої безпекові гарантії в межах НАТО.
Колишній президент Польщі Анджей Дуда виступав за розміщення американської ядерної зброї на польській території. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск натомість наголошував на важливості розвитку власних механізмів стримування.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також підтримав обговорення створення європейської “ядерної парасольки” за участю Франції та Великої Британії.
У березні президент Франції Еммануель Макрон представив концепцію “передового стримування”, яка передбачає поширення французьких гарантій на союзників. До цієї моделі вже погодилися долучитися Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Греція, Польща, Швеція, Норвегія та Велика Британія.
Водночас авторка вважає, що жоден європейський механізм не здатний повністю замінити американські гарантії безпеки. Тому головним завданням для Європи залишається зміцнення власних звичайних збройних сил, розвиток систем ППО та ПРО, нарощування виробництва озброєнь і посилення розвідувальних можливостей.
На думку експертки, саме сильні звичайні армії здатні зменшити залежність від ядерного стримування та знизити ризик того, що дедалі більше держав почнуть бачити в ядерній зброї єдину гарантію власної безпеки.