Космічний апарат MAVEN, який понад десять років працював на орбіті Марса, перестав виходити на зв’язок із Землею. Після кількох місяців безуспішних спроб відновити контакт у NASA визнали зонд остаточно втраченим.
Про це пише Daily Mail.
Місія MAVEN розпочалася у 2014 році. Апарат був створений для дослідження атмосфери Марса та процесів, які впливають на її поступову втрату. За даними NASA, останній сигнал від станції надійшов 6 грудня 2025 року.
Після цього інженери намагалися відновити зв’язок із космічним апаратом, однак усі спроби виявилися безрезультатними. Вартість створення зонда оцінюється приблизно у 583 мільйони доларів.
Збій стався невдовзі після того, як MAVEN провів спостереження за міжзоряним об’єктом 3I/ATLAS. Зонд зафіксував комету з відстані близько 18 мільйонів миль, але отримані зображення виявилися недостатньо деталізованими.
Після публікації цих матеріалів у соцмережах почали поширюватися припущення щодо можливого штучного походження комети. Частина користувачів заявляла, що нечіткі фото нібито приховують справжню природу об’єкта.
За попередніми висновками NASA, після спостереження за 3I/ATLAS апарат почав неконтрольовано обертатися. Це могло призвести до критичного виснаження запасів енергії та повної втрати зв’язку із Землею.
Особливу увагу до комети привернули заяви астронома Гарвардського університету Аві Леб. Дослідник, який очолює проєкт Galileo Project, звернув увагу на деякі незвичні характеристики об’єкта.
Навесні він оприлюднив результати спостережень, які свідчили про значні викиди метану під час зближення комети із Сонцем. Учений припустив, що цей факт може становити інтерес для досліджень можливих біологічних процесів у космосі.
Леб також є прихильником гіпотези панспермії. Вона передбачає, що мікроорганізми можуть поширюватися між планетами та зоряними системами разом із космічним пилом, льодом або уламками небесних тіл.
Попри втрату апарата, у NASA вважають місію успішною. Зібрані MAVEN дані допомогли вченим краще зрозуміти механізми руйнування атмосфери Марса під впливом сонячного вітру.
У космічному агентстві зазначають, що інформація, отримана за роки роботи станції, ще довго використовуватиметься для дослідження історії та еволюції Червоної планети.
