В Україні все частіше трапляються випадки, коли представники територіальних центрів комплектування вилучають у чоловіків мобільні телефони. Свої дії співробітники ТЦК зазвичай аргументують «режимністю об’єкта», проте правозахисники застерігають від такого свавілля.
Військовий юрист Данило Гончаренко наголошує, що подібні обмеження не мають під собою законних підстав.
Чому вилучення речей є незаконним
До моменту складання військової присяги та офіційного зарахування до частини людина вважається цивільною особою. Це означає, що співробітники ТЦК не мають права примусово забирати особисте майно чи обмежувати пересування громадянина. Навіть під час воєнного стану право власності є недоторканним, а будь-які вилучення речей потребують прямого юридичного обґрунтування, якого в таких випадках немає.
Окрему увагу юрист звертає на маніпуляції з «добровільною» передачею гаджета на зберігання. Навіть якщо вам пропонують покласти телефон у сейф за згодою, такі дії все одно можуть розцінюватися як порушення ваших конституційних прав.
Алгоритм дій: як повернути майно
Якщо у вас намагаються відібрати телефон або ви вже залишилися без зв’язку, необхідно терміново залучати родичів та професійних адвокатів. Найдієвішим способом є виклик поліції для фіксації факту незаконного утримання особи та перевищення посадових повноважень.
Практика показує, що переведення конфлікту в правове поле змушує посадовців діяти згідно з регламентом. Як зазначає Гончаренко, присутність правоохоронців та юристів найчастіше стає вирішальним фактором для негайного повернення вилученого майна власнику.
Нагадаємо, раніше ми писали, що реформа територіальних центрів комплектування потребує не зміни назв, а повної перебудови системи. При цьому силові методи мобілізації повністю зникнути не зможуть без чітких змін у законодавстві. Соціолог Андрій Єременко зазначив, що просте перейменування державних органів не дає результату. За його словами, Україна вже не раз проходила через подібні “реформи”, які обмежувалися лише зовнішніми змінами.
