Міністерство юстиції спростувало чутки про тотальне блокування активів українців за мінімальні заборгованості після цифровізації виконавчого провадження. Нові правила передбачають списання коштів виключно в межах суми боргу, а не арешт усіх рахунків.
Приводом для паніки став законопроєкт №14005, який маніпулятивно трактували як інструмент для «автоматичного обнулення» рахунків навіть за борг в одну гривню. Проте заступник міністра юстиції Андрій Гайченко наголосив, що закон лише модернізує процеси, не змінюючи базових принципів стягнення.
Порядок стягнення залишається незмінним: спочатку кошти на банківських рахунках, і лише потім — майно. Накласти арешт на єдине житло виконавці мають право лише у випадку, якщо борг перевищує 50 мінімальних зарплат. У 2026 році ця сума становить понад 432 тисячі гривень.
«Якщо людина винна 1 гривню, то арешт накладається саме на цю суму, а не на всі рахунки чи майно. Жодного „автоматичного обнулення“ чи тотального блокування не передбачено», — пояснили у міністерстві.
Нові цифрові механізми покликані пришвидшити роботу виконавців, але вони не скасовують захисні норми для громадян. Таким чином, дрібні борги не стануть підставою для втрати квартири чи блокування всіх коштів на картках.
