Палеонтологи відкопали у Сахарі скам’янілість Spinosaurus mirabilis — новий вид спінозавридів із величезним кістяним лезом на спині. Знахідка перевертає теорію про водний спосіб життя цих хижаків.
Експедиція під керівництвом Пола Серено з Чиказького університету розкопала в нігерській пустелі ящера, якого жоден підручник не описував. Над хребтом тварини здіймався масивний вигнутий гребінь у формі леза, вкритий кератином і, ймовірно, яскраво забарвлений. Ноги — потужні, як у наземного гіганта. Зуби — щільно зчеплені, мов капкан, заточений під слизьку здобич.
Деталі дослідження опублікував журнал Science. Перші фрагменти черепа й гребеня команда натрапила ще у 2019 році, але справжній масштаб відкриття зрозуміла лише після повернення у 2022-му з більшим складом.
Найдивніше в цій історії — адреса знахідки. Скам’янілість лежала за 500–1000 кілометрів від давніх берегових ліній, у колишній лісистій місцевості з річками. Решту спінозаврид зазвичай знаходять біля стародавніх узбереж, тому десятиліттями їх вважали майже виключно водними хижаками, що полювали на рибу.
Сам Серено порівняв Spinosaurus mirabilis із «пекельною чаплею». За його словами, ящер на міцних ногах міг заходити у воду до двох метрів завглибшки, але більшу частину часу полював на велику рибу на мілководді. Конструкція щелепи це підтверджує — такі зуби призначені саме для слизької здобичі.
Шлях до самих скам’янілостей виявився не менш екзотичним за саму знахідку. Відправною точкою стала згадка про зуб, знайдений у Західній пустелі Єгипту понад 70 років тому, до якого після цього ніхто не повертався. Команда пройшла Сахару разом із провідником-туарегом і вийшла на ще віддаленіший район, де й розкрила нові поклади.
За три десятиліття роботи в пустелі Серено разом із колегами підняв понад 100 тонн скам’янілостей. Spinosaurus mirabilis доводить, що ці хижаки колонізували внутрішні водойми набагато активніше, ніж припускала наука, а історія групи виявилася значно складнішою за «динозаврів-рибалок».
