Космічний апарат Galileo став першим в історії об’єктом, який прорвався крізь густі хмари газового гіганта і передав дані з його розпечених верхніх шарів. Те, що виявили прилади всередині атмосферного шару, повністю спростувало попередні теорії вчених про склад планети.
Про це пише Origo.hu.
Зонд Galileo Jupiter Atmospheric Probe увійшов в атмосферу Юпітера 7 грудня 1995 року. Протягом 58 хвилин апарат передавав унікальну інформацію материнському кораблю, поки стрімко падав крізь газові пласти у невідомість.
Головним відкриттям стали неочікувані характеристики середовища, які шокували дослідників. Зокрема, прилади зафіксували значно нижчий вміст водяної пари та спалахів блискавок, ніж передбачали всі наукові моделі.
Також зонд виявив дуже низьку концентрацію органічних сполук, що стало повною несподіванкою для наукового світу. До цього занурення вчені могли лише будувати припущення про те, що приховано за зовнішньою оболонкою гіганта.
Апарат зафіксував екстремальні вітри у верхніх шарах атмосфери, швидкість яких сягала неймовірних 640 м/с. Це підтвердило, що газова оболонка Юпітера є надзвичайно динамічною системою, де вирують надпотужні урагани.
Під час падіння температура та тиск навколо апарата зростали щомиті, досягнувши критичних позначок. Під час самого входу в атмосферні шари зонд витримав пекельний жар у 16 тисяч градусів Цельсія.
Зв’язок із апаратом обірвався через колосальний тиск, який врешті-решт знищив зонд у глибоких шарах атмосфери. Проте зібрані дані за 58 хвилин падіння назавжди змінили розуміння структури найбільшої планети Сонячної системи.