Майбутнє місячних поселень залежить від здатності астронавтів видобувати воду безпосередньо на супутнику. Нове дослідження вчених із США та Ізраїлю виявило, що найбільші запаси льоду приховані в кратерах, які залишалися в тіні понад три мільярди років.
Про це повідомляє Space.com.
Довгий час планетологи вважали затінені зони полюсів незмінними, проте з’ясувалося, що нахил місячної осі постійно коливався. Через ці зміни кута освітлення багато кратерів періодично виходили на сонце, що спричиняло випаровування льоду в космос. Це пояснює, чому вода розподілена нерівномірно і збереглася лише в найстаріших «холодильниках» супутника.
Вчені склали мапу «вічних» тіней і порівняли її з даними орбітальних апаратів. Моделювання підтвердило, що такі об’єкти, як кратер Хоуорт, накопичували воду безперервно протягом мільярдів років. За словами дослідників, лід з’являвся на Місяці поступово, а не внаслідок одного масивного падіння комети.
Цей ресурс є стратегічним скарбом, адже його можна розщеплювати на кисень для дихання та водень для ракетного палива. Тепер космічні агенції мають точні координати для будівництва перших постійних станцій. Це відкриття фактично перетворює Місяць на гігантську «заправну станцію» для далеких космічних подорожей.