В Україні ситуація з боргами за комунальні послуги переходить у площину жорстких майнових санкцій. Через стрімке зростання заборгованості постачальники послуг дедалі частіше звертаються до судів, що закінчується не лише арештом банківських карток, а й вилученням нерухомості та земельних ділянок.
Комунальні підприємства зазначають: коли суми боргів у регіонах сягають сотень мільйонів гривень, “лагідні” попередження перестають працювати. За справу береться виконавча служба, яка має право описувати будь-яку власність боржника для погашення зобов’язань.
Як працює механізм стягнення:
- Попередження: Боржник отримує офіційне повідомлення про необхідність сплати.
- Судовий позов: Якщо оплати немає, справу передають до суду, який зазвичай виносить рішення на користь постачальника.
- Виконавче провадження: Державні або приватні виконавці арештовують рахунки, списують кошти та описують майно.
- Реалізація майна: Якщо грошей на рахунках недостатньо, на торги можуть виставити побутову техніку, авто, а тепер і земельні паї.
Юристи попереджають: у 2026 році критичною межею для нерухомості є сума боргу, що перевищує 20 мінімальних зарплат (понад 170 тисяч гривень). Якщо борг менший, житло чіпати заборонено, проте це обмеження не стосується земельних паїв чи іншого окремого майна.
Важливо пам’ятати, що після втручання виконавців сума витрат зростає: до основного боргу додаються судовий збір та виконавчий внесок (10% від суми боргу). Єдиним безпечним виходом експерти називають реструктуризацію — укладення договору про поступове погашення боргу, що зупиняє судовий процес.