Понад пів століття легенди про крихітних риб, здатних «повзати» по вертикальних скелях, залишалися лише чутками. Проте нещодавно дослідникам вдалося вперше задокументувати унікальну поведінку африканських паракнерій (Parakneria thysi). Про це повідомляє Експерт із посиланням на журнал Scientific Reports та видання Discover Wildlife.
Міжнародна група іхтіологів зафіксувала тисячі цих 5-сантиметрових істот біля водоспаду Лувіломбо в Демократичній Республіці Конго. Риби штурмують 15-метрову висоту наприкінці сезону дощів, демонструючи неймовірну витривалість та специфічну техніку підйому.
Технологія «альпінізму» у світі риб
Паракнерії використовують свої грудні та черевні плавці як опору. На нижній частині плавців розташовані мікроскопічні одноклітинні виступи, схожі на крихітні гачки, які допомагають міцно триматися за мокру скелю.
Сам процес руху виглядає як поєднання плавання та повзання. Риба штовхає себе вгору завдяки бічним рухам хвоста, водночас фіксуючи передню частину тіла плавцями-гачками. Така подорож є надзвичайно виснажливою: щоб подолати 15-метровий підйом, рибі потрібно майже 10 годин.
Графік підйому: 9 годин відпочинку на 15 хвилин руху
Науковці підрахували, що активна фаза руху займає лише малу частину часу. У середньому подорож триває 9 годин 45 хвилин, з яких:
- 15 хвилин — чистий час активного підтягування вгору;
- 30 хвилин — короткі паузи (менше хвилини) безпосередньо на вертикальній стіні;
- 9 годин — тривалий відпочинок на горизонтальних виступах скелі.
Саме на таких «терасах» збираються групи риб, щоб відновити сили перед наступним ривком. Це підтверджує, що підйом потребує колосальних енергетичних витрат. Будь-яка помилка або сильний струмінь води може скинути «альпініста» вниз, особливо якщо риба намагається обійти гострий виступ скелі.
Чому вони це роблять?
Вчені припускають, що паракнерії йдуть на такий ризик, щоб повернутися у верхів’я річки після того, як паводки знесли їх униз. Також це може бути способом втечі від хижаків або пошуком нових пасовищ, де менша конкуренція за їжу.
На жаль, цей унікальний вид опинився під загрозою через діяльність людини. Незаконне рибальство дрібними сітками та забір води для зрошення руйнують екологічний баланс річки Лувіломбо. Дослідники закликають надати водоспадам статус природних пам’яток національного значення, щоб зберегти цих дивовижних створінь.