Гавана офіційно відмовилася вести будь-які переговори зі США щодо зміни своєї політичної системи чи керівництва країни. Заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо чітко дав зрозуміти: посада президента та державний курс не є предметом торгу, навіть в обмін на зняття жорстких санкцій.
Про це повідомляє Експерт з посиланням на дипломатичні джерела та заяви кубинського МЗС.
Нафтова блокада та енергетичний крах
Різка заява Куби пролунала в момент найглибшої кризи на острові за останні десятиліття. Ситуація загострилася після того, як адміністрація Дональда Трампа посилила тиск на Гавану через події у Венесуелі та арешт Ніколаса Мадуро.
США запровадили фактичну блокаду постачання венесуельської нафти, що стало фатальним ударом для кубинської енергетики.
Наслідки виявилися катастрофічними для всієї країни. 16 березня 2026 року енергосистема Куби повністю зупинилася, залишивши 10 мільйонів людей у суцільній темряві.
Через повний блекаут та відсутність пального влада була змушена закрити школи й університети, а також суттєво обмежити роботу громадського транспорту. Крім того, міста почали потопати у смітті через параліч комунальних служб.
Торг за санкції: позиція Вашингтона
Адміністрація Трампа не приховує своєї стратегії «максимального тиску». У Вашингтоні вважають, що Куба перебуває на межі виживання і за крок від політичного вибуху.
Раніше з’являлася інформація, що США готові послабити енергетичну та фінансову зашморг лише в обмін на демократичні перетворення та зміну еліт у Гавані.
Кубинська сторона підтверджує, що контакти зі США тривають, але виключно з практичних питань, таких як торгівля, фінансові претензії та гуманітарна допомога. Будь-які політичні поступки Гавана називає неможливими, попри те, що країна залишається без стабільного енергопостачання вже майже тиждень.
Наразі ситуація зайшла у глухий кут: Вашингтон чекає на капітуляцію режиму, а Гавана намагається знайти альтернативних постачальників пального, щоб заспокоїти населення.