Глибоко під землею, на кордоні Албанії та Греції, вчені натрапили на справжнє природне диво — гігантську колонію павуків, що нараховує приблизно 111 000 особин. Це відкриття кидає виклик уявленням про павуків як про поодиноких хижаків. Про це повідомляє Експерт із посиланням на видання earth.com.
Унікальна екосистема розкинулася в сірчаній печері на площі понад 106 квадратних метрів. Найбільше дослідників вразило те, що два різні види — Tegenaria domestica (домашній павук) та представники роду Prinerigone — об’єднали свої зусилля, створивши спільну багаторівневу павутину без жодних ознак агресії один до одного.
Еколог Іштван Урак та його команда виділили кілька факторів, що перетворили поодиноких мисливців на мешканців мегаполіса. Життя в печері підтримують бактерії, що окислюють сірку через процеси хемосинтезу, замінюючи сонячне світло. Вони утворюють біоплівки, якими харчуються мошки, а величезна кількість цих комах забезпечує павуків їжею протягом усього року.
Важливу роль відіграє і повна відсутність конкуренції. Коли здобичі в надлишку, а навколо панує суцільна темрява, павукам стає вигідніше співіснувати, ніж витрачати енергію на бійки за територію. Також науковці зафіксували генетичну ізоляцію: печерні павуки вже почали відрізнятися від своїх родичів на поверхні, змінивши навіть свій мікробіом, що свідчить про глибоку адаптацію до цього специфічного середовища.
За підрахунками фахівців, колонія складається з приблизно 69 000 домашніх павуків та 42 000 павуків-ерігонід. Ця «павутинна стіна» розташована всього за 50 метрів від входу, де особливості печерного рельєфу та вузький тунель створюють ідеальну природну пастку для комах, якими ласують тисячі восьминогих мешканців.
