Масовий виїзд українців за кордон та активні бойові дії створили небезпечну юридичну пастку, через яку сотні людей можуть залишитися без нерухомості. Війна не скасувала жорстких дедлайнів, і якщо спадкоємці вчасно не заявлять про свої права, житло ризикує офіційно перейти у власність місцевої громади.
Про критичні терміни та процедуру вилучення майна розповідає адвокат Роман Сімутін.
Процедура «відумерлої спадщини»
Квартира не стає державною автоматично наступного дня після пропуску строків. Для цього існує чіткий механізм: якщо протягом року після смерті власника ніхто не звернувся до нотаріуса, орган місцевого самоврядування отримує право піти до суду.
Майно визнають «відумерлою спадщиною», і воно стає комунальною власністю. Адвокат зауважує, що іноді місцева влада намагається розпоряджатися порожнім житлом ще до вердикту судді, хоча за законом за збереження об’єкта до появи спадкоємців відповідає виключно нотаріус.
Пастка шести місяців для тих, хто за кордоном
Базова вимога законодавства залишається незмінною — подати заяву про прийняття спадщини потрібно протягом шести місяців із дня смерті родича. Багато хто помилково вважає, що воєнний стан «списує» всі терміни, проте це небезпечний міф. Навіть перебуваючи в евакуації, документи можна надіслати поштою (попередньо завіривши у консула чи іноземного нотаріуса).
Сама по собі відсутність в Україні не є стовідсотковою гарантією того, що суд поновить вам пропущений строк — поважність причин доведеться доводити у кожному конкретному випадку.
Чи можна повернути майно, яке вже забрала громада
Якщо ви дізналися про спадщину занадто пізно, а суд уже передав квартиру місту, шанси на повернення все ще є, хоча вони мізерні. Спадкоємець може подати позов про надання додаткового строку для вступу в спадщину.
Якщо суд задовольнить прохання, попереднє рішення на користь громади скасовується. Проте юрист попереджає, що повернути нерухомість «в натурі» надзвичайно складно, особливо якщо її вже встигли передати іншим особам у користування чи приватизувати.
