Під південною Польщею століттями існувало соляне підземелля, яке з часом перетворилося на вражаючий туристичний комплекс. Колишня промислова шахта у Величці приховує понад 245 кілометрів тунелів і зберігає історію видобутку солі, що почався тут ще у неоліті.
Про це повідомило видання IFLScience.
Величка має давнє соляне коріння. Мільйони років тому територію біля Карпат затопило море, і після його висихання в породах залишилися масивні поклади солі. Перші сліди її добування археологи знайшли неподалік міста — це неолітичні знаряддя, якими люди виварювали розсіл з природних джерел, отримуючи сіль для харчових потреб та консервації.
У XI–XII століттях солоні джерела поступово зникли, що змусило місцевих мешканців переходити до буріння свердловин, а згодом — до масштабних шахтних робіт. З XIII століття на місці діяла одна з найстаріших соляних шахт Європи, де видобуток тривав аж до 1996 року. На той момент комплекс уже мав статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та офіційного історичного пам’ятника Польщі.
Сьогодні соляна шахта перетворена на туристичний простір із каплицями, музеями та численними скульптурами, вирізаними просто з соляних стін. Підземні коридори охоплюють дев’ять рівнів і спускаються на глибину до 327 метрів.
Одним з найвідоміших об’єктів є каплиця Святої Кінги — підземний храм на глибині понад 100 метрів, створений руками шахтарів. У ній розташовані соляні барельєфи, люстра та статуя Івана Павла II, а також точна копія «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі. У різні періоди шахту відвідували відомі діячі Європи, серед яких Йоганн Вольфганг фон Гете, Александр фон Гумбольдт і Миколай Коперник.
Сьогодні кожен охочий може спуститися в підземні галереї за квиток орієнтовно 143 злотих (близько 40 доларів США) та побачити на власні очі одне з найвідоміших соляних підземель світу.