Щонайменше 12 танкерів із російською нафтою Urals уже кілька тижнів і місяців простоюють біля узбережжя Оману та в Аравійському морі через затримки з розвантаженням і скорочення попиту з боку Індії. На тлі санкцій США, переорієнтації поставок на довші маршрути до Китаю та падіння цін доходи Росії від морського експорту нафти опустилися до мінімуму з початку повномасштабної війни.
Про це пише Bloomberg. Аналітики зазначають, що така ситуація стала безпрецедентною для російської нафтової галузі з моменту повномасштабного вторгнення в Україну.
Формально нафта продовжує видобуватися і завантажуватися на судна, однак ключова проблема полягає вже не в логістиці, а в пошуку покупців. Ще влітку минулого року близько 80% танкерів, що виходили з арктичного порту Мурманськ, прямували до Індії або Сирії. Саме індійський ринок після відмови Європи став для Москви головним порятунком, дозволивши продавати нафту зі знижками, але у великих обсягах.
Втім, ситуація кардинально змінилася. Сирійський напрямок фактично зник після падіння режиму Башара Асада, а індійські покупці дедалі частіше відмовляються від російських барелів через ризики вторинних санкцій США. Особливо обережно Індія ставиться до нафти від компаній, які перебувають під прямими обмеженнями, зокрема “Газпром нафти” та “Лукойлу”.
У результаті майже всі поставки з Мурманська були переорієнтовані на Китай. Проте цей маршрут значно довший, порти перевантажені, а розвантаження часто затягується на тижні. Саме це й призвело до накопичення величезних обсягів російської нафти просто в морі.
За даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, танкери з російською нафтою простоюють не лише біля Оману, а й у різних районах Аравійського моря та поблизу узбережжя Китаю. Частина суден не вказує кінцевого пункту призначення або змінює його вже під час рейсу, що свідчить про відсутність гарантованих контрактів.
Обсяг російської сирої нафти, яка фактично перебуває “в підвішеному стані”, досяг рекордного рівня. На суднах без чіткого пункту доставки зараз перебуває більше барелів, ніж на тих, що офіційно прямують до Китаю, Індії чи Туреччини.
Додатковий тиск на Москву чинять США. У Вашингтоні просувають законодавство, яке дозволить президентові Дональду Трампу карати країни, що купують дешеву російську нафту, а Білий дім дедалі активніше намагається блокувати санкційні потоки сировини.
Поки що жорсткі дії обмежуються Венесуелою, адже там США фактично заблокували нафтові перевезення та захопили кілька суден. Проте експерти зазначають, що “тіньовий флот”, який використовує Росія, Іран і Венесуела, є спільним, а отже ризики для російських танкерів зростають. Принаймні одне з раніше захоплених суден ходило під російським прапором.
Попри те, що середній обсяг морського експорту у січні все ще перевищував середні показники минулого року, загальна картина для Москви погіршується. За чотири тижні до 11 січня Росія експортувала близько 3,42 млн барелів на день – менше, ніж перед новорічними святами.
Ціни на російську нафту падають уже 15-й тиждень поспіль. Вартість експорту морським транспортом знизилася до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни проти України. Зокрема, ціна Urals з Балтики впала до близько 36 доларів за барель, з Чорного моря до 34 доларів, а навіть далекосхідна ESPO подешевшала нижче 47 доларів за барель.