Україна знову стикається зі складним питанням: що робити з тисячами старих житлових будівель, термін служби яких давно минув.
Парламент обговорює, як вчинити з житлом, збудованим переважно у 1950-х та 1960-х роках, намагаючись узгодити питання безпеки, економічної доцільності та прав мешканців.
За оцінками експертів, по всій країні досі існує близько 10 тисяч таких багатоквартирних будинків. Незважаючи на їхній вік, законодавці не схильні до масштабної кампанії зі знесення. Увага зміщується від бульдозерів до більш гнучких та економічно ефективних рішень.
Голова комітету Верховної Ради з регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що як українські, так і європейські фахівці вважають повне знесення найменш раціональним варіантом.
Повний демонтаж старих кварталів вимагатиме величезних фінансових ресурсів, включаючи знесення будівель, утилізацію будівельного сміття, будівництво нових інженерних мереж та відновлення шкіл, клінік та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
Натомість пріоритетним підходом, що обговорюється, є комплексна реконструкція — але тільки в тих випадках, коли будівлі визнаються придатними після техніко-економічної оцінки.
Така модернізація може включати зміцнення несучих конструкцій, заміну застарілих трубопроводів і проводки, підвищення енергоефективності за рахунок теплоізоляції, оновлення фасадів, зміна планування квартир і створення сучасних громадських просторів навколо житлових будинків.
Якщо будівлі структурно міцні, такий підхід може значно продовжити термін їхньої служби, знизити витрати на опалення для мешканців та дозволити людям залишатися у своїх районах без масового переселення.
У той же час, законодавці визнають, що реконструкція не є універсальним рішенням. У ситуаціях, коли перевірки та енергетичні аудити показують, що будівля небезпечна чи не підлягає розумному ремонту, знесення залишається варіантом.
У таких випадках міжнародна практика передбачає компенсацію мешканцям, які вважають за краще не переїжджати до нового житла, хоча в Україні досі відсутня чітка правова база для реалізації таких механізмів.
Обговорення не нове. Ще восени 2022 року парламент підтримав у першому читанні законопроект про комплексну реконструкцію застарілих житлових районів, який також допускав знесення. Однак подальша робота над документом зупинилася, і з того часу він не повертався до парламентського порядку денного.
Поки тривають дебати, доля старіючого житлового фонду України залишається невирішеною, що наголошує на ширшій проблемі повоєнного відновлення, відновлення міст та соціальної відповідальності.