Американські дослідники з Університету Мічигану та Центру тропічних морських досліджень Лейбніца дійшли висновку, що уповільнення обертання Землі могло бути визначальним фактором появи кисню в атмосфері.
Про це повідомило видання no worries!
У статті, опублікованій у Nature Geoscience, науковці описують зв’язок між подовженням тривалості доби та масштабними кисневими подіями, які змінили перебіг еволюції.
Близько 1,4 мільярда років тому земна доба сягала лише 18 годин. Згодом гравітаційний вплив Місяця почав сповільнювати обертання планети, і день поступово ставав довшим. Процес триває й нині — за століття доба збільшується ще на 1,8 мілісекунди. Мікробіолог Грегорі Дік зазначає, що саме така зміна добового циклу могла визначити умови, за яких кисень почав накопичуватися в атмосфері.
Головними «виробниками» кисню були ціанобактерії — мікроорганізми, здатні до фотосинтезу. Лабораторні дослідження в карстовій печері Middle Island Sinkhole на озері Гурон показали, що ці бактерії активізуються лише через кілька годин після сходу Сонця. Відповідно, триваліший день давав їм більше часу для фотосинтезу, що сприяло зростанню концентрації кисню.
Цей механізм, на думку авторів роботи, може пояснити два ключові етапи в історії Землі: Великий кисневий вибух 2,4 мільярда років тому та Неопротерозойську кисневу подію, що відбулася між 550 і 800 мільйонами років тому.
Морський біолог Арджун Ченну підкреслює, що дослідникам уперше вдалося пов’язати добові ритми мікробних спільнот з уповільненням обертання планети та впливом Місяця. Він називає це прикладом тісного зв’язку між біологією та космічними процесами.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».

