Столиця може втратити метро, трамваї та тролейбуси, якщо Росія посилить удари по енергосистемі, а дефіцит електроенергії стане критичним.
У разі посилення російських повітряних атак на вітчизняну енергетику, експерти не виключають повної зупинки роботи електротранспорту в Україні. Щодо Києва, то тут теж можуть повністю зупинити роботу метрополітену, тролейбусів та трамваїв.
Фахівці наголошують, що наразі столичні тролейбусні та трамвайні маршрути не надто страждають від браку електрики. Грубо кажучи, місто оговтується після останніх повітряних ударів.
Два типи відключень: пошкодження мереж та дефіцит генерації
В’ячеслав Скриль, інженер-енергетик, співзасновник ГО «Пасажири Києва», пояснює, що проблеми з електротранспортом виникають із різних причин, які по-різному впливають на його роботу.
«Існує дві причини відключень електрики. Перша — це фізичне пошкодження безпосередньо мережі або підстанцій, коли їх неможливо заживити. Це стосується як мереж житлових будинків, так і підстанцій для трамваїв, тролейбусів, фунікулеру і метро. Друга — це дефіцит генерації електроенергії. Коли мережа ціла, електрику можна по ній передати, але немає чим її виробити. Це дві різні причини, і вони впливають на роботу електротранспорту», — розповідає В’ячеслав Скриль.
Тобто всі проблеми, які були у Києві після російських обстрілів, пов’язані з пошкодженням мереж. Як тільки мережі відремонтували, відразу трамваї та тролейбуси поїхали повними маршрутами, навіть з урахуванням того, що в Україні існує дефіцит електроенергії.
Зупинка електротранспорту — за яких умов це можливо
Експерт наголошує, що наразі тягові підстанції у Києві заживлюють першочергово і вони від дефіциту електроенергії не страждають.
«Відповідно, якщо знову будуть обстріли з пошкодженням мереж, тоді слід чекати на короткострокові зупинки наземного електротранспорту у тих місцях, де будуть пошкодження, а після відновлення мереж протягом 1-3 днів, транспорт знову працюватиме, звісно, якщо не буде дуже суттєвого дефіциту електроенергії. Наприклад, зараз йдеться про декілька черг відключень для населення. Якщо ситуація дійде до того, що і цього не вистачатиме, тоді можуть бути запроваджені екстрені додаткові відключення. А якщо буде дуже великий дефіцит електроенергії, то на рівні міста, енергетичних підприємств, може бути ухвалено рішення про скорочення роботи електротранспорту або й взагалі його закриття», — пояснює В’ячеслав Скриль.
Він додає, що це може статися, якщо ситуація буде занадто критичною. Але підкреслює, що при помірному дефіциті електроенергії (десь як воно є зараз) наземний електротранспорт може стало працювати. Але додає, що ситуація з цим у містах різна.
«У більшості українських міст, де є електротранспорт, тягові підстанції зараз підпадають під графіки відключень. Це, як на мене, не нормально. Є явні проблеми на рівні мереж, бо за чинними нормами тягові підстанції не мали б відключатися, але це, на жаль, відбувається у Черкасах, Житомирі та багатьох інших містах. І це при поточних умовах. Звичайно, якщо будуть нові повітряні удари та ще більший дефіцит електроенергії, то цілком можливо, що буде ухвалено політичне рішення про зупинку роботи електротранспорту, а ресурс наявної електроенергії вивільнять для населення або критичних підприємств. Хоча, насправді, електротранспорт споживає не так вже й багато електроенергії», — пояснює інженер-енергетик.
За його словами, дещо подібне вже було у Києві у 2022 році. Хоча тоді дефіцит електроенергії був не таким великим і гострої потреби зупиняти роботу електротранспорту в столиці не було, але політично тоді було вирішено його зупинити. Тож повторення цілком можливе.
Перші «дзвоники» з метро
На те, що у метрополітені є проблеми з електроенергією вказують перші «дзвоники» — зникнення світла на деяких станціях. На «Політехнічному інституті» днями зникло світло на ескалаторах і пероні станції, що активно обговорювали у Мережі.
«Подібне трапляється на деяких станціях — це короткочасні вимкнення світла. Вони пов’язані з тим, що відбуваються аварії, бо мережа підземки працює в складних умовах, і відключення відбуваються через перенавантаження або стаються пошкодження обладнання електромереж від яких живиться метро. Тому локально на станціях світло інколи зникає, але це зазвичай короткострокові моменти на 1-2, максимум 5 хвилин, поки станцію не переведуть на резервну схему і не включать освітлення. У цьому нічого страшного нема, хоча й неприємно», — пояснює В’ячеслав Скриль.
«Любов» до метро і як настає блекаут
За словами В’ячеслава Скриля, метрополітен вважається найбільш пріоритетним видом транспорту з точки зору київської влади. Хоча, на думку експерта, це питання є дискусійним.
«Трамвайно-тролейбусну мережу Києва часто закривають чи призупиняють, а от роботу метрополітену навпаки намагаються всіляко підтримувати допоки дефіцит електроенергії не стає критичним або резервні схеми живлення вже вичерпують свою пропускну здатність», — каже експерт.
Та додає, що метрополітен «зв’язаний» в одну електричну мережу, яка фізично не може забезпечити його роботу у потрібному режимі, якщо обстрілами занадто пошкоджені міські мережі на поверхні.
«Тому така система резервування електроенергії у метрополітені може підтримувати тільки мінімальний рух, за умови, якщо зверху мережі пошкоджені, а якщо настає критичний дефіцит електроенергії, тоді метрополітен скорочує роботу або його повністю закривають», — каже експерт.
До речі, найбільших ушкоджень електромереж Київ зазнав 23 листопада 2022 року. Це був єдиний випадок, коли в Україні стався блекаут.
«Насправді блекаут — це сталий технічний термін у енергетиці, який означає повний розвал енергосистеми. Тоді і сталася повна зупинка Київського метрополітену. До речі, вона відбулася не одразу, метрополітен ще певний час „жеврів“, бо повного розвалу насправді не відбулося, у місті залишались локальні острівці електрики, наприклад, в районі ТЕЦ-5, який живив центр міста і метрополітен. Тому робота метро продовжувалася. Але потім його зупинили повністю, далі було просто фізично неможливо забезпечити роботу підземки», — розповідає В’ячеслав Скриль.
На скільки днів зупиниться робота метро?
Експерт не виключає, що у разі посилення Росією ракетних ударів, робота метрополітену та іншого міського електротранспорту може зупинитися.
«Найбільш критичне, що я можу собі уявити — це короткочасна зупинка на 2-3 дні. Таке може статися, у випадку, якщо росіяни надто сильно обстріляють Київ, чи в цілому електростанції по Україні. І окрім локального пошкодження мереж, виникне високий дефіцит електроенергії. Тоді зупинка метро можлива. Але як тільки мережі більш-менш відновлять і збільшать рівень генерації, то метрополітен відновить свою роботу», — зазначає фахівець.
Чому Харків уже зупинив роботу метро і що там відбулося
Експерт пояснює, що зупинка метрополітену у Харкові сталася через суттєвий дефіцит електроенергії, оскільки у регіоні своєї генерації майже не залишилося, а також частково розбита мережа.
«У цей регіон дуже важко передавати електроенергію з місць, де вона виробляється. Власне тому там виникає локальний дефіцит електроенергії. Пріоритет надається саме критичній інфраструктурі — щоб вчасно подавати воду до будинків, відкачувати каналізаційні стоки, а метро може зачекати», — зазначає В’ячеслав Скриль.
До цього експерт додає, що параметри електроенергії, яка подається у регіон не відповідають нормам, тобто напруга, коли були надвеликі навантаження, була досить низькою.
«За повідомленням харківських колег зниження напруги фіксувалося на рівні понад 30%. За такої напруги, якесь електрообладнання працює більш-менш нормально, а якесь дуже погано. Особливість роботи поїздів метро така, що вони споживають багато електроенергії саме у момент розгону потяга, чим одразу просаджують мережу. Тобто коли поїзд рушав би зі станції, світло на ній би гаснуло. Це не нормальний режим роботи, власне тому у Харкові і прийняли рішення тимчасово зупинити роботу метрополітену, він працював як укриття», — пояснює експерт.
Чому постійно зупиняють фунікулер?
Багатьох киян хвилює робота Київського фунікулеру, який постійно зупиняється по кілька разів на день через відсутність електроенергії.
«Технічно так склалося, що вимоги до живлення фунікулеру ще за радянських часів були меншими у резервуванні, ніж для трамваїв, тролейбусів та метро. Схема електропостачання для фунікулеру не передбачає високого рівня надійності. Підйомник так фізично підключений, що його досить часто відключають від напруги. Все це звісно ж можна переробити, але переробка потребує орієнтовно від 5 до 10 мільйонів гривень. За три роки війни, місто не було зацікавлене у цьому питанні, тому фунікулер, на жаль, зупиняє роботу на час відключення електроенергії», — пояснює експерт.
Повернення у 1959 рік: чи житиме Київ без метро
Якщо через російські обстріли робота електротранспорту у Києві буде зупинена і метро, трамваї, тролейбуси перестануть працювати, місто фактично опиниться на рівні 1959 року, коли у нас ще не було метро.
В’ячеслав Скриль наголошує, що у цьому питанні Київ має шукати раціональний підхід, тобто не зупиняти увесь електротранспорт.
«Якщо ситуація з електроенергією буде занадто поганою, то і активність населення Києва різко впаде. Люди менше будуть їздити на роботу, частина жителів взагалі виїде з міста. Пасажиропотік різко зменшиться. Саме тому важливо не зупиняти повністю роботу електротранспорту, а лише суттєво його скоротити, бо гострої потреби у ньому не буде», — пояснює В’ячеслав Скриль.
Він додає, що електротранспорт потрібно скорочувати настільки, щоб він міг забезпечувати перевезення людей які залишаються працювати у місті.
«Якщо ж буде ухвалено політичне рішення повністю закрити електротранспорт, в чому я дуже сумніваюсь, гадаю, що метро будуть тримати до останнього, то ситуація буде важкою. Бо замінити наземний електротранспорт автобусами неможливо. Зараз у Києві працює 330-340 автобусів, 235 тролейбусів та 160 трамваїв. Навіть додаткові 60-70 автобусів, які здатне запустити місто не зможуть замінити великогабаритні тролейбуси та трамваї, а тим більше метрополітен», — підсумовує В’ячеслав Скриль.
Ми поцікавилися у КМДА: чи загрожує місту зупинка роботи електротранспорту та метрополітену після обстрілів РФ. І як місто планує діяти у такій екстремальній ситуації. Чекаємо на відповідь від Департаменту транспортної інфраструктури.
Оперативні новини Києва: події, рішення влади, транспорт, безпека, життя киян і міські ініціативи — усе найважливіше про життя столиці України читайте в розділі «Київ».