Нове масштабне дослідження показало, що більшість людей, які відмовляються від глютену через біль у животі та здуття, насправді не мають глютенової непереносимості. Справжнім винуватцем неприємних симптомів найчастіше є інші компоненти їжі — зокрема FODMAP-вуглеводи, а також психологічні чинники.
Про це пише видання Daily Mail.
Попри поширену думку, біль і здуття живота не завжди свідчать про чутливість до глютену. Новий аналіз, проведений групою вчених на основі десятків наукових праць, доводить: більшість людей, які звинувачують у своїх симптомах глютен, реагують зовсім не на нього.
Глютен — білок, що міститься у пшениці, житі та ячмені — став харчовим «ворогом номер один» для багатьох, кого надихнули блогери, спортсмени й навіть деякі дієтологи. За даними опитувань, понад 8% британців уникають глютену, вважаючи це корисним для здоров’я.
Однак огляд понад 58 наукових робіт, опублікований у журналі The Lancet, показав, що глютен далеко не завжди є причиною болю, діареї та здуття живота.
Що таке целіакія і чому її плутають із глютеновою чутливістю
Близько 1% населення Великої Британії страждає на целіакію — аутоімунне захворювання, при якому організм реагує на глютен запаленням у кишківнику. Це може призводити до серйозних наслідків: дефіциту поживних речовин, виснаження, нервових уражень. Єдиний спосіб лікування — повна відмова від глютену.
Та набагато більше людей скаржаться на біль, здуття та спазми після їжі, що містить глютен, хоча тести на целіакію або алергію на пшеницю у них негативні. Такий стан називають нецеліакійною глютеновою чутливістю, але досі не було зрозуміло, що саме викликає реакцію — глютен чи щось інше.
Хто справжній винуватець болю
Згідно з новим аналізом, більшість таких реакцій спричиняють не білки глютену, а FODMAP-вуглеводи (ферментовані оліго-, ди-, моносахариди та поліоли). Ці сполуки не розщеплюються у тонкому кишківнику й доходять до товстої кишки, де ферментуються бактеріями, виділяючи газ і викликаючи здуття.
Одне з ключових досліджень показало, що коли люди з підозрою на глютенову чутливість переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP (уникаючи цибулі, часнику, яблук, нектаринів та деяких злаків), їхні симптоми зникали — навіть після повторного введення глютену.
Інше дослідження встановило, що фруктани — тип FODMAP, який міститься у пшениці, цибулі та часнику, — спричиняють набагато більший біль і здуття, ніж сам глютен.
Психологічний фактор
Дослідники також звернули увагу на ще один аспект — зв’язок між кишківником і мозком. Очікування появи симптомів саме по собі може посилювати біль.
«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення, які сприймаються як біль або дискомфорт», — зазначили автори дослідження.
У сліпих експериментах, коли учасники не знали, чи споживають вони глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували себе гірше після плацебо без глютену, що свідчить про вплив психологічного сприйняття.
Надмірне уникання глютену може зашкодити
Фахівці наголошують, що повна відмова від глютену необхідна лише людям із целіакією. Для решти — це може навіть нашкодити. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру й солі, але менше клітковини та білка, що негативно впливає на мікрофлору кишківника.
Психологи також попереджають: нав’язливе уникання певних продуктів може підсилювати симптоми синдрому подразненого кишківника (IBS) і сприяти розвитку тривожності щодо харчування.
Що потрібно робити
Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 контрольованих клінічних випробувань за участю понад 7 000 людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж звичайні методи лікування, зменшуючи больові симптоми й страх перед їжею.
«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — підсумували науковці.
Популярна «глютенова фобія» може бути значною мірою перебільшена. Для більшості людей неприємні відчуття після їжі пов’язані не з глютеном, а з іншими компонентами продуктів або психологічними факторами.
Нове дослідження пропонує розглядати чутливість до глютену як багатофакторний розлад, у якому ключову роль відіграють харчові вуглеводи, мікрофлора кишківника та зв’язок між мозком і травною системою.
Поради лікарів, результати нових медичних досліджень, історії пацієнтів і теми профілактики хвороб. Усе про здоровий спосіб життя, медицину та самопочуття — читайте в розділі «Здоров’я».