Більшість українських водіїв сходяться на думці, що бензин А-95 є оптимальним вибором для сучасного авто. Проте автомеханіки все частіше наголошують: якість цього пального досягається за рахунок дешевих і шкідливих хімічних присадок, які створюють лише ілюзію високого октанового числа, а насправді повільно, але впевнено руйнують двигун.
Якщо двадцять років тому октанове число 95 досягалося шляхом складної та ретельної переробки нафти, то сьогодні виробники часто обирають легкий варіант здешевлення. Замість якісного риформінгу використовуються дешеві хімічні коректори – фероцен, марганцеві сполуки, спирти та інші домішки.
У лабораторії такий бензин може показати стандартний результат, але в реальних умовах експлуатації ці агресивні речовини починають свою руйнівну роботу.
Під час згоряння шкідливі домішки не випаровуються безслідно. Вони утворюють тверді відкладення та нагар, які осідають на найважливіших деталях двигуна:
Свічки запалювання: на них утворюється металевий наліт, що погіршує іскроутворення.
Клапани та форсунки: вкриваються смолистими відкладеннями, що порушує правильне розпилення палива.
Камера згоряння: металеві частинки від присадок діють як абразив, дряпаючи стінки циліндрів.
Як результат, вже після 60-80 тисяч кілометрів пробігу на такому паливі двигун може почати демонструвати тривожні симптоми: зниження потужності, збільшення витрати пального, помилки в системі упорскування.
Причина погіршення якості пального проста – економіка. Нафтопереробним компаніям вигідніше використовувати дешеві хімічні добавки, ніж інвестувати в глибоку та дорогу переробку. Ринок вимагає дешевого бензину, а наслідки у вигляді дорогого ремонту двигуна лягають на плечі автовласників.