Удари ЗСУ по паливній і енергетичній інфраструктурі РФ спричинили серйозні викривлення внутрішнього ринку палива в Росії, зазначив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар.
За його словами, Москва вже намагається компенсувати дефіцит, змінюючи митну політику — зокрема розглядає можливість скасування або зниження імпортних мит, щоб прискорити поставки бензину, дизелю та інших нафтопродуктів із-за кордону, передусім із Китаю та Індії.
Гончар наголосив, що Україні варто розширювати перелік цілей для ударів. Він нагадав, що з 2023 року основна концентрація ударів припадала на нафтопереробні потужності Росії; останнім часом почали зачіпати й елементи нафтотранспорту. Окремі атаки були спрямовані й на енергосистему, але, за його оцінкою, ці удари були локальними й не виходили за межі вкрай чутливих точок. При цьому експерт підкреслив асиметрію: Росія веде системні удари по генерації та енергетичній інфраструктурі України, тоді як наші удари поки що лише частково послабили ворога.
Гончар також зауважив, що РФ завдала значної шкоди українському газовидобутку — майже 40% було виведено з ладу. Водночас він відзначив, що удари по об’єктах “Газпрому” Україна фактично ще не починала, тож тут є простір для подальших дій.
На думку експерта, серед пріоритетних варіантів має розглядатися енергетична блокада столичного регіону — Москви та Московської області. Він аргументував це тим, що не потрібно охоплювати всю територію Росії: основні центри прийняття рішень зосереджені в столиці, і саме її стратегічне ослаблення могло б суттєво вплинути на хід конфлікту.