Вчені з Університету Лестера (Великобританія) виявили, що біологічне старіння можна істотно уповільнити на ранньому етапі розвитку — і допомогли їм у цьому оси виду Nasonia vitripennis.
Дослідження опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Ці металево-блискучі паразитичні оси стали популярною моделлю в геронтології завдяки наявності у них системи метилювання ДНК, схожої з людською. Це робить їх особливо цінними для вивчення механізмів старіння.
Під керівництвом професора Еймона Меллона і докторанта Ерін Фолі команда дослідників виявила, що якщо личинки ос переживають стан, подібний до сплячки — так звану діапаузу, — це може уповільнити їх біологічне старіння.
Для індукції діапаузи самок ос поміщали в холод і темряву, в результаті чого розвиток потомства тимчасово зупинявся. Згодом дорослі особини, які пройшли через «паузу», жили на третину довше, а швидкість біологічного старіння у них знижувалася на 29%.
Темпи старіння відстежувалися за допомогою «епігенетичного годинника» — маркера, що фіксує накопичення змін у метилюванні ДНК. У ос, які пережили діапаузу, цей годинник тикав повільніше, що стало першим прямим доказом того, що біологічне старіння можна уповільнити за рахунок управління розвитком ще до настання зрілості.
«Це якби оси зробили перерву на початку життя і повернулися з запасом часу. Це підтверджує: старіння — не неминучість. Воно піддається впливу зовнішнього середовища», — зазначив професор Меллон.
Також з’ясувалося, що уповільнення старіння супроводжується змінами в ключових молекулярних шляхах, пов’язаних з метаболізмом, чутливістю до інсуліну і засвоєнням поживних речовин — тими ж, які активно вивчаються в пошуку антивікових рішень для людини.
Дослідники підкреслюють, що їх відкриття може закласти основу для нових підходів до уповільнення старіння і у людей.