У червні та липні в кількох областях України зафіксували масову появу сарани. Комах помічали на Херсонщині, Запоріжжі, Одещині, Вінниччині та Дніпропетровщині. У соцмережах місцеві жителі публікували відео великих скупчень цих шкідників. Причини такого явища пояснив біолог Віктор Бригадиренко, – повідомляє «Главком».
Науковець, який працює у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, розповів, що сарана має чіткий цикл розвитку. Вона зимує у вигляді яйцекладки – так званих кубишок, кожна з яких містить близько 80 яєць. Самка відкладає кілька таких кубишок у глинистий ґрунт. Таким чином уже наступного року кількість потомства може зрости в сотні разів.
За словами вченого, у звичайні роки такої масовості не спостерігається. У нормальних умовах більшість яєць уражають грибки, віруси або інші комахи, тому з кількох сотень виживає лише кілька десятків. Але через зміни клімату природні вороги сарани втрачають здатність стримувати її розмноження.
Коли температура підвищується, паразити, які зазвичай знищують яйця сарани, перестають ефективно розвиватися. Внаслідок цього комахи виживають масово. Такі спалахи характерні для країн із тропічним кліматом, але тепер подібне відбувається і в Україні.
Сарана харчується переважно злаковими культурами – пшеницею, житом, ячменем, а також дикими злаками, які ростуть біля водойм. У разі браку їжі може переходити й на інші культури: овочі, соняшник, ефіроолійні рослини.
Бригадиренко попереджає, що масштабні спалахи можуть виникати, коли ґрунт залишається вологим, а погодні умови сприяють виживанню більшості кубишок. Для цього достатньо лише кількох тижнів без дощу або надмірної спеки – і популяція зростає у десятки разів.
Основна небезпека, за його словами, загрожує заплавам річок. У таких зонах, де ґрунт вологий і зарослий травою, сарана розмножується найактивніше. Дорослі особини здатні долати десятки кілометрів і знищувати всю рослинність на шляху.
Науковець також згадав масштабне нашестя сарани у 2006 році в Дніпропетровській області. Тоді великі скупчення комах фіксували на заплавних луках річки Самара. Відтоді в регіоні таких масштабів не спостерігали, хоча локальні спалахи цілком можливі.