Вже понад три роки столиця України живе під постійною загрозою ударів із повітря. За даними аналітиків проекту “Тексти”, особливо страждають чотири райони Києва – Шевченківський, Святошинський, Солом’янський та Голосіївський. А ось на лівобережних спальних масивах, включаючи Троєщину, зафіксовано найменшу кількість прильотів.
Навіть за неповної офіційної статистики стає очевидним: атаки мають свою географію та ритмічність.
Найважчі місяці — березень 2022 та травень 2023
Березень 2022 року став справжнім кошмаром для Києва. Тоді, під час запеклих боїв під містом, по столиці били не лише ракетами, а й артилерією, “Градами” та мінометами. Із 29 зафіксованих ударів щонайменше 14 — це звичайні снаряди. Місто буквально жило у прифронтовому режимі.
Друга хвиля інтенсивних атак припала на травень 2023 року. Тоді Росія застосувала все, що могла: “Калібри”, “Кинджали”, “Іскандери” та дрони-камікадзе. Удари відбувалися майже щодня, нерідко — кілька разів на добу. Саме тоді масово почали використовувати “Шахеди”.
З кінця 2024 року розпочалася нова тенденція — регулярні удари щомісяця, без тривалих пауз. Тепер обстріл — це, на жаль, повсякденна реальність Києва.
Райони під прицілом
Цілями найчастіше стають промислові об’єкти, розташовані поблизу житлових будинків:
- Шевченківський район – заводи “Артем” та автоматики;
- Святошинський – авіазавод “Антонов”;
- Солом’янський – “Меридіан” та “Більшовик”.
Ударна хвиля від прильотів зачіпає не лише підприємства, а й багатоповерхівки поблизу. Уже неодноразово руйнувалися будинки біля метро “Лук’янівська”.
Загроза “Шахедів” наростає
Безпілотники-камікадзе стали важливим елементом тактики супротивника. Спочатку їх збивали досить ефективно, але потім Росія покращила конструкцію: дрони стали швидшими, маневренішими і летять вище. Перехоплювати їх стало важче.
Військові визнають: ППО не справляється з потоком дронів . Не вистачає не тільки техніки, але й мобільних груп, але цього мало.
Нова тактика: атаки хвилями
У червні 2025 року ворог почав застосовувати комбіновані атаки: спочатку дрони йдуть хвилями протягом ночі, а потім містом б’ють ракети. Мета – перевантажити системи ППО. І це працює: під час атаки 17 червня було пошкоджено понад 50 будівель.
Терор як стратегія
Незважаючи на заяви про “військові цілі”, Росія б’є по житлових будинках, лікарнях та цивільній інфраструктурі. Це свідома тактика залякування. Приклад — удар по Охматдиту, який окупанти намагалися виправдати нібито “військовим об’єктом поряд”.
Головна мета – страх і деморалізація . Але результат протилежний: що більше ударів, то сильніша воля захищати своє місто.