Ріміні – давній улюблений прибережний курорт італійців, який стає доступнішим для іноземних мандрівників.
Як пише видання Independent, уздовж стежки, що облямовує Адріатичне море, можна побачити сім’ї з дітьми, літні пари, що йдуть пліч-о-пліч. У місті є пішохідний “морський парк” – підходяще місце для ранкових прогулянок, яке з приходом сутінків перетворюється на жваве нічне місце.
“Те, що колись було дорогою і паркуванням, тепер являє собою 15-кілометрову стежку, вигнуту, як морські хвилі”, – зазначило видання.
Близько 150 пляжних клубів вишикувалися вздовж стежки, а також ресторани, парки, спортзали та багато іншого.
Однак, якщо звернути з набережної і проїхатися на велосипеді в глиб, то можна побачити яскраві химерні будівлі з віконницями на вікнах, які немов вийшли з казки. Це рибальське село Борго-Сан-Джуліано, популярне місце для ресторанів зі столиками з видом на річку.
Саме гостинність Ріміні змушує відпочивальників повертатися сюди, на відміну від більш відомих італійських напрямків. Річ у тім, що туристи почуваються тут не гостями, а частиною автентичного життя міста.
У Nud e Crud можна скуштувати п’ядіни – м’які свіжі коржі з начинками на вибір: помідори, моцарела і базилік (9,90 євро), а десерт, наприклад, тірамісу (6 євро).
На прилеглих вулицях є кілька фресок із зображенням режисера Федеріко Фелліні та персонажів з його фільмів. Два музеї присвячені режисерові, який народився в цьому місті. В одному з них можна посидіти на гойдалці, спостерігаючи за грою образів, або відпочити на дивані, який насправді є гігантською скульптурою персонажа Аніти Екберг Сільвії з “Солодкого життя”.
Ще одна яскрава будівля в Ріміні, пов’язана з Фелліні, – це Grand Hotel Rimini, збудований 1908 року, де він зупинявся знаменитий режисер.
При готелі є ресторан, де подають салат з риби і молюсків, морського окуня з артишоками і кальмарами, лимонно-шоколадний мус з маракуєю (основні страви коштують близько 26 євро).
У місті розташовано вісім пам’яток ЮНЕСКО, могила італійського поета Данте Аліг’єрі та Музей Байрона, новий музей, розміщений у Палаццо Гвіччолі, де лорд Байрон жив зі своєю коханою Терезою Гамба та її чоловіком графом Алессандро Гвіччолі з 1819 по 1821 рік.
За кілька хвилин ходьби від музею розташована восьмикутна базиліка Сан Вітале, яка датується VI століттям. Вона є домівкою для вражаючих і чудово збережених скляних мозаїк.