Багато людей помічали дивний збіг: варто згадати товар у розмові, як його реклама з’являється в інтернеті. Фахівці стверджують, що причина не в таємному прослуховуванні, а в набагато складніших механізмах збору даних.
Про це пише Futura Sciences.
Теорія про те, що смартфони постійно записують розмови користувачів для рекламних цілей, існує вже багато років. Однак дослідження у сфері кібербезпеки не підтверджують масового прихованого прослуховування.
Під час аналізу понад 17 тисяч Android-додатків експерти не виявили доказів того, що програми таємно активують мікрофон для запису приватних розмов користувачів.
Фахівці пояснюють, що постійна передача аудіо потребувала б значних обсягів мобільного трафіку та швидше розряджала б акумулятор. Такі зміни були б помітними для користувачів і спеціалістів із безпеки.
Крім того, Apple, Google та Meta заявляють, що не використовують записи з мікрофонів для персоналізації реклами. Навіть під час судових розглядів щодо роботи голосового помічника Siri не було підтверджено використання аудіозаписів для створення рекламних профілів.
На думку дослідників, реальність виявилася складнішою. Сучасні алгоритми аналізують величезні масиви інформації про поведінку користувача: місцезнаходження, історію переглядів, покупки, пошукові запити та соціальні зв’язки.
Наприклад, якщо людина проводить час із другом, який нещодавно цікавився певною туристичною локацією, рекламні системи можуть встановити зв’язок між пристроями через геолокацію та показати схожу рекламу обом користувачам.
Через це створюється враження, що телефон почув розмову, хоча рішення про показ реклами було ухвалене на основі вже наявних даних.
Психологи пояснюють цей ефект так званим феноменом Баадера-Майнхофа або ілюзією частоти. Після того як людина звернула увагу на певний товар чи тему, вона починає частіше помічати відповідну рекламу, хоча її кількість могла не змінитися.
Водночас дослідники зазначають, що окремі маркетингові технології дійсно використовували мікрофони для інших цілей. Деякі мобільні додатки могли розпізнавати звукові сигнали з телевізійної реклами для синхронізації рекламних кампаній на різних пристроях.
Також раніше з’являлася інформація про програмне забезпечення Active Listening, яке нібито могло аналізувати навколишні звуки через смарт-пристрої. Після суспільного резонансу великі технологічні компанії публічно заперечили використання таких рішень.
На думку експертів, головна загроза конфіденційності полягає не в прослуховуванні. Значно більше даних про користувачів збирають через активність у додатках, історію переглядів, файли cookie та інші інструменти цифрового відстеження.
Дослідники також повідомляли про випадки, коли окремі програми створювали приховані знімки екрана у фоновому режимі. Такі практики становлять серйозний ризик для приватності навіть без використання мікрофона.