Національний банк України планує докарбувати цьогорічний тираж монет у 50 копійок вже «шагами». Шаг — так називали грошовий дріб’язок ще у XVII столітті. А в ХХ — Українська Народна Республіка мала в обігу шаг, як реальний платіжний засіб. Наприклад, за 40 шагів — тоді можна було купити газету. Московія усіляко намагалася позбавити Україну ідентичності і в монетарній політиці теж: насаджуючи свої копійки. Лише Росія, Білорусь та Придністров’я нині мають за розмінну монету — копійку. Україна в такій компанії залишатися не хоче. Але нова монета — має з’явитися лише після рішення парламенту. Законопроєкт уже готовий. Нині ж триває дискусія: чи варто під час війни переходити з копійок до шагів.
На виставці про історію української гривні біля стенду про шаги відвідувачів не помітно. Історичну справедливість береться відновлювати пан Андрій.
Зберігач фондів музею грошей пояснює — шаг в українській мові ще здавна означав монету. І до російського — рух ногами не має жодного відношення.
«Ця назва походить із спрощення в українській мові таких номіналів монет, як шилінги в Британії, від яких походять шелеги в Речі Посполитій в Польщі, Литві. І ось ця назва вона була спрощена», — каже старший зберігач фондів Музею грошей НБУ Андрій Бойко-Гагарін.
Грошовий дріб’язок Гетьманської епохи на початку 20 століття перетворюється у реальні гроші Української народної республіки. Перші шаги нагадували поштові марки.
«У нас був дефіцит монет, які зникли у Першу світову війну і у нас був дефіцит дрібних грошових знаків. Найшвидшою технологію для того, щоб швидко надрукувати щось поліграфічне це був типографський друк, як друкували поштові марки», — каже старший зберігач фондів Музею грошей НБУ Андрій Бойко-Гагарін.
Українську гривню та шаги разом із незалежністю швидко придушили більшовики. Російські рублі та копійки стали одним з елементів окупації України.
«Це абсолютно московський термін, на монетах накарбований Георгій Победоносець зі списом і ця монета називалася копійка або копіє — спис», — каже голова Українського інституту нацпам’яті (2019-2024) Антон Дробович.
Торік у Нацбанку вийшли з ідеєю замінити копійки на шаги. І завершити грошову реформу в Україні. Запровадити гривні політичної волі тоді вистачило, до розмінних монет справа дійшла лише зараз.
«Жодних витрат з бюджету ця ініціатива по заміні копійки на питому українську назву шаги немає. Нацбанк докарбовуватиме монету на заміну тієї, яку виводитиме з ринку. Жодної примусової заміни тих копійок, які знаходяться в обігу, вилучення не відбудеться», — каже голова НБУ Андрій Пишний.
Нині в обігу лише дві копійчані монети номіналом 10 та 50. Від десятки планують відмовитися, півсотні ще походять щонайменше 5 років — пояснюють в НБУ. Цьогоріч потрібно докарбувати 20 мільйонів штук. Це будуть копійки чи шаги — вирішуватимуть в парламенті.
«Прибрати з нашого законодавства на рівні законів цю спорідненість, яку залишили між Москвою, Мінськом, Києвом і Тирасполем тільки на цих територіях залишилася копійка», — каже очільник НБУ.
Експериментальні зразки шагів вже виготовляли в Луганську на патронному заводі у 1992 році. Кілька десятків відкарбованих екземплярів нині одні з найцінніших українських монет. Свого часу за знайдені заборонені українські гроші кидали до в’язниці і навіть розстрілювали — знищуючи українську ідентичність. Це саме роблять росіяни і зараз.