Країни Східної Європи, які вже стикаються з численними економічними викликами через війну біля своїх кордонів, можуть зіткнутися з новим тиском у разі досягнення миру в Україні – через напружену ситуацію на ринку праці, спричинену можливим поверненням українських працівників.
Про це пише Reuters.
Центральна та Східна Європа прийняла значну частину з понад 4,3 мільйона українців, які виїхали до ЄС після російського вторгнення. Ці люди заповнили робочі місця в умовах історично низького рівня безробіття в регіоні.
“Демографія є ризиком, і він посилиться після вирішення війни в Україні, оскільки частина українців повернеться додому”, – зазначила Шарлотта Руе, керуюча директорка з питань Центральної та Південно-Східної Європи в Європейському банку реконструкції та розвитку під час форуму Invisso у Відні.
Економічне зростання в Центральній та Східній Європі минулого року склало 2,2%, за оцінками Raiffeisen Bank International, що перевищило прогнозовані 0,8% в єврозоні. Українські працівники, які отримали законні права на проживання та роботу в Європі згідно з директивою ЄС від березня 2022 року, сприяли цій динаміці.
За даними Євростату, станом на грудень 2023 року, 22% біженців з України перебували в Польщі та близько 9% – у Чехії. “Частина економічного успіху багатьох країн пов’язана з українцями, які переїхали туди за останні два роки”, – підкреслив Крістіан Петтер, керівник підрозділу Австрії та ЦСЄ в J. Safra Sarasin.
Згідно з опитуванням Польського центрального банку в листопаді, лише 2% біженців та 1% довоєнних мігрантів планували повернутися в Україну протягом року, але ці цифри зросли б до 59% та 34% відповідно у разі закінчення війни.
Безробіття в Польщі знаходиться на історичному мінімумі, що призвело до зростання заробітної плати до 10% минулого року. Чеський уряд також попередив, що майбутній дефіцит робочої сили загрожує економіці країни, і ця тенденція спостерігається в інших країнах регіону.
Банкіри та інвестори відзначають, що зусилля з післявоєнної відбудови України можуть стати перевагою для сусідніх країн, особливо для Польщі. Однак повернення Дональда Трампа в Білий дім та пов’язані з цим загрози створюють складну ситуацію для політиків.
“Загрози всюди”, – заявила Ана Тріпович, державний секретар Міністерства фінансів Сербії. Вона зазначила, що збільшення боргу під час пандемії COVID та енергетична криза, спричинена російським вторгненням в Україну, тепер ускладнюються сильним доларом США, що робить обслуговування міжнародного боргу дорожчим для таких країн, як її власна.