Навчання, до якого школярів змушують учителі чи батьки, часто не має довготривалих результатів. Про це заявив доктор філософії та ментор Володимир Страшко. У своєму дописі на Facebook освітянин розмірковує над проблемою мотивації учнів та підходами до навчання, які переважають у сучасній українській освіті.
“Чи може освіта бути з-під палиці? Коли вчити щось треба, бо так хтось сказав”, – запитує Страшко. Він переконаний, що навчання без внутрішнього розуміння його важливості стає марним. “Вчителька сказала, мама покарає, тато перевірить” – це досвід, який знайомий багатьом. Однак такий підхід не створює ґрунту для довготривалого засвоєння знань.
На думку Страшка, ефективне навчання можливе лише за наявності мотивації. Вона може бути різною:
- інтерес до нових знань;
- можливість отримати вигоду від навичок;
- бажання стати кращим чи перемогти в грі;
- прагнення застосувати знання на практиці.
Однак примус у стилі “так написано, отже, так треба” не сприяє ні інтересу, ні зацікавленості.
Страшко звертає увагу, що проблема мотивації стосується не лише школярів, а й державних службовців та педагогів. Закон вимагає від них постійного навчання, але на практиці курси часто проходять формально – лише для отримання сертифіката.
“Ідея навчатися протягом життя знецінюється, коли стає неприємною необхідністю, а не джерелом особистого й професійного розвитку”, – наголошує освітянин.
На думку Страшка, система освіти повинна зосереджуватися на створенні умов для внутрішньої мотивації до навчання. Для цього потрібен не лише інший підхід з боку вчителів та батьків, а й загальна зміна освітніх принципів. Лише тоді знання перестануть бути “тягарем” і перетворяться на цінний ресурс для розвитку особистості.