Анна Поссі – власниця кав’ярні Bar Centrale в Небб’юно є найстаршою баристою в Італії. У своїй 100 років жінка працює без відпустки та навіть на свята.
Кафе італійки пройшло шлях від найсучаснішого до вінтажного. У чому ж секрет Анни Поссі розповіло видання The Guardian.
Італійська довгожителька працює на Різдво та Великдень
Анна Поссі подає каву з 7 ранку та зазвичай працює до 19:00, що є середнім робочим днем для бариста в Італії. Але Поссі дещо відрізняється від середньостатистичного бариста: у свої 100 років вона є найстарішою бариста в країні.
Я завжди працюю – у неділю, на Великдень, на Різдво. Я ніколи не буваю у відпустці, – каже вона.
Разом з чоловіком вона 1 травня 1958 року відкрила бар, де подавали клієнтам еспресо та капучино. Алкогольні напої були додані до меню у 1971 році, коли подружжя придбало ліцензію.
Відвідувачів приваблював музичний автомат. Bar Centrale був місцем, яке варто побачити, і його клієнтура приїжджала звідусіль.
“Вони приходили сюди, щоб поспілкуватися, потанцювати. Зі столом для настільного футболу ми були найсучаснішим баром у місті” – каже Поссі.
Після смерті чоловіка у 1974 році вона присвятила своє життя вихованню двох дітей і бару.
Поссі описує 1960 – 1980 роки як “найкрасивіші” історії бару. Серед відомих клієнтів бару були футболісти “Мілана” Джанні Рівера та Фульвіо Колловаті.
Сьогодні бар Поссі відомий як вінтажний. Втім, у закладі також є комп’ютер, який вона використовує щоранку, щоб переглянути новини та ознайомитися з біржовими котируваннями.
Я читаю все. Я все ще хочу вчитися і краще розуміти речі, – каже жінка.
Її постійними покупцями є переважно міські пенсіонери, які іноді заходять поспілкуватися з Поссі, але нічого не купують. Але розголос навколо її 100-річчя, що відзначалося 16 листопада, породив потік нових клієнтів з-за кордону.
“Люди приходять на зустріч зі мною, бо не можуть повірити, що я все ще працюю. Коли вони йдуть, вони йдуть щасливі і заряджені – я не знаю, що саме я їм передала”, – каже вона.
Поссі вважає, що саме перебування в компанії інших людей є запорукою її довголіття. “Я не хочу бути меланхоліком. Я хочу жити, бути серед людей”, – наголосила Поссі.
Вона додала, що не має наміру припиняти роботу найближчим часом.
“Я працюватиму доти, доки дозволить здоров’я”, – каже вона, радячи молодим людям “обирати роботу, яка вам подобається”.