Українські банки планують “посилити комунікацію” з клієнтами, аби документально підтверджували джерела своїх доходів. Повідомляють на сайті Асоціації українських банків.
Також банки хочуть розробити єдиний централізований реєстр сумнівних клієнтів та виключити використання платіжної інфраструктури для “дроп-схем”, інформує Стіна.
17 грудня 2024 року Асоціація українських банків (АУБ) організувала зустріч із топ-менеджментом провідних банків та фінансових компаній України, під час якої учасники обговорили спільні кроки щодо протидії злочинним схемам, відомим як «дроп-схеми». Особливу увагу було приділено питанням посилення моніторингу фінансових операцій, покращення прозорості ринку та запобіганню незаконному використанню платіжної інфраструктури України.
Зустріч, організована АУБ, стала продовженням ініціативи, яка була започаткована 10 грудня, коли в Національному банку України за участю Асоціації українських банків, Незалежної асоціації банків України, “ПриватБанку”, “Ощадбанку”, “Райффайзен Банку”, “Універсал Банку”, на якій був підписаний Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
Учасники заходу акцентували увагу на необхідності об’єднання зусиль банківського сектору для ефективної протидії фінансовим злочинам, що підривають стабільність економічної системи. Зазначалося, що «дроп-схеми» створюють значні ризики як для фінансових установ, так і для державної безпеки, оскільки часто використовуються для ухилення від податків та фінансування терористичної діяльності.
Під час зустрічі учасники наголосили на важливості саморегуляції банківського сектору, підкресливши, що Меморандум є ефективним інструментом для встановлення єдиних стандартів прозорості та відповідальності. Банкіри зазначили, що добровільне дотримання узгоджених принципів дозволить уникнути надмірного адміністративного регулювання, забезпечити ефективний контроль за ризиковими операціями та зміцнити довіру клієнтів до фінансової системи. Саморегуляція, як підкреслили учасники, є важливим кроком на шляху до стабільності та розвитку банківського сектору України.
“Банківська спільнота ініціювала розробку уніфікованих підходів для протидії використанню платіжної інфраструктури в неправомірних цілях. Підписаний Меморандум є реакцією ринку на виклики, які постають перед банківською системою, та спрямований на мінімізацію зловживань через «дроп-схеми». Ми переконані, що впровадження цих заходів дозволить суттєво знизити ризики, забезпечити прозорість та підвищити довіру до фінансового сектору України. Спільними зусиллями ми зможемо ефективно протидіяти тіньовим схемам та забезпечити стабільність фінансової системи країни”, – зазначив президент АУБ (асоціації українських банків) Андрій Дубас.
В рамках заходу до Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг приєдналися ще 23 банки України та 2 фінансові компанії, які є також платіжними системами.
Серед яких:
- АТ «Укрексімбанк»
- АБ “УКРГАЗБАНК”
- АТ “КРИСТАЛБАНК”
- АТ “КБ “ГЛОБУС”
- ПАТ “МТБ БАНК”
- АТ “АБ “РАДАБАНК”
- АТ “Ідея Банк”
- АТ “АЛЬТБАНК”
- АТ “Банк Альянс”
- АТ “ЄПБ”
- АБ “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ”
- АТ “Полікомбанк”
- АТ “БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ”
- АТ «Український банк реконструкції та розвитку»
- АТ “ОКСІ БАНК”
- АТ “ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК”
- АТ “АГРОПРОСПЕРІС БАНК”
- ТОВ “НоваПей” (NovaPay)
- АТ “ПроКредит Банк”
- АТ “Комінбанк”
- АТ “Правекс банк”
- ТОВ “ФК “ЕВО” (RozetkaPay)
- АТ “БАНК “УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ”
- АТ “СЕНС БАНК”
- АТ “СКАЙ-БАНК”
«Укргазбанк як великий банк-емітент, підтримав ініціативу, про яку НБУ сигналізує банківському ринку вже давно. Ми разом з іншими банками доєднались до підписання Меморандуму про обмеження карткових переказів для фізичних осіб. Дякуємо НБУ за чіткі правила та можливість обміну інформацією між банками. Єдині підходи та прозорість особливо важливі в умовах війни», — зазначив Родіон Морозов, в.о. голови правління Укргазбанку.
Учасники зустрічі погодилися, що головним завданням є унеможливлення використання платіжної інфраструктури для схем «дропів», а також посилення комунікації із клієнтами щодо необхідності документального підтвердження джерел доходів. Важливим кроком є розробка єдиного централізованого реєстру сумнівних клієнтів, що дозволить банкам та фінансовим компаніям обмінюватися інформацією та підвищить ефективність фінансового моніторингу. Під час обговорення учасники наголосили на важливості співпраці всіх учасників ринку та підтримки ініціативи Національного банку України щодо впровадження єдиних стандартів моніторингу платіжних операцій.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».