У Лондоні чоловік звернувся до поліції після того, як його вигнали з ресторану за те, що він “лякав відвідувачів”.
Про це пише ВВС.
Олівер Бромлі страждає на нейрофіброматоз 1-го типу – захворювання, яке спричиняє зростання неракових пухлин у його нервах.
На момент інциденту в серпні, за словами Олівера, він перебував на стаціонарному лікуванні в шпиталі Королівського коледжу, коли в ресторані в Камбервелі на півдні Лондона його попросили покинути заклад.
Хоча Олівер вирішив не називати ресторан, він все ж розповів про те, що сталося. Так, прийшовши до закладу, він помітив, що там можна розрахуватися “лише готівкою”, тому він вирушив до банкомату, щоб зняти трохи грошей. Коли Бромлі повернувся, персонал нібито попросив його “піти геть”, бо він “лякав клієнтів”.
Він сказав: “Після того, як я увійшов, я помітив знак “Лише готівка”, тому одразу повернувся на вулицю, щоб зняти свої гроші. Я повернувся до ресторану, щоб зробити замовлення, і мені сказали “будь ласка, вийдіть”, тому що, за їхніми словами, я “лякав клієнтів”, і на мене були скарги. Між тим, як я був там вперше, і тим, як я повернувся, минуло недостатньо часу, щоб хтось поскаржився на мене, тому, очевидно, персонал ресторану був незадоволений моїм зовнішнім виглядом”.
Олівер сказав, що швидко покинув заклад, не заперечуючи їхнє рішення. Однак після цього він поскаржився на ресторан і звернувся до поліції.
“Вони, напевно, думали, що пухлини заразні абощо, — додав Олівер. — Зрозуміло, я був дуже засмучений. Я пішов до місцевого парку, щоб втішитись і придумати план дій, як із цим впоратися”.
У столичній поліції повідомили MailOnline: “Поліцію викликали о 19:20 у середу, 21 серпня, на повідомлення про інцидент дискримінації в Камбервелі. Чоловік віком близько сорока років заявив, що його відмовилися обслуговувати в місцевому ресторані через спотворення обличчя, пов’язане з його станом здоров’я. Поліцейські приїхали і поговорили з потерпілим. Ніхто не був заарештований. Ми серйозно ставимося до повідомлень про злочини на ґрунті ненависті і реєструємо всі випадки, незалежно від того, чи перетинають вони межу, за якою їх можна кваліфікувати як злочин, чи ні”.