До Німеччини прибуло багато лікарів-біженців з України та Сирії, але процес визнання їхньої кваліфікації в країні виявився справжнім квестом. Незважаючи на те, що Німеччина потребує медичних працівників як ніколи, бюрократія робить цей процес повільним і дорогим.
За інформацією Deutsche Welle, лікарі-біженці стикаються з масою проблем: їм потрібно надати купу документів, що підтверджують їхню освіту.
Але деякі університети, наприклад, в Україні, постраждали від війни і не можуть видати потрібних паперів. А переклад та легалізація документів коштуватимуть тисячі євро – для багатьох біженців це непідйомні суми.
Не допомагає і те що, що Німеччина складається з 16 федеральних земель, кожна з яких має вимоги до визнання медичних кваліфікацій. Лікарі нерідко проходять додаткові стажування та іспити у кожній конкретній землі, що лише ускладнює процес.
Крім того, ліцензія може займати місяці або навіть роки, а іноді її видають лише на два роки. Це означає, що лікарі-біженці можуть залишитися без роботи через затяжки з документами. Сирійські лікарі також стикаються з додатковими труднощами через загрозу депортації.
Водночас Німеччина ризикує зіткнутися з дефіцитом близько 50 тисяч лікарів у найближчі роки, хоча в країні вже проживає понад 2 мільйони біженців, багато з яких – кваліфіковані медики.
Що кажуть самі біженці?
Українці, які тимчасово перебувають у Німеччині, мають доступ до медичної системи, але записатися до лікаря – завдання нелегке. Черги можуть розтягнутися на півроку.
Олена Храмцова, українка, яка живе в Німеччині 20 років, каже, що хоча обладнання в країні відмінне, доступ до медичної допомоги залишається серйозною проблемою. Необхідність перекладача на прийомах та довгі черги до фахівців – це реальність, з якою стикаються багато хто.
Також, брак медичного персоналу та низькі зарплати ведуть до вигоряння лікарів та медсестер, що сприяє їхньому відтоку за кордон у пошуках кращих умов праці.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».