Народні депутати можуть проголосувати за законопроєкт щодо підвищення податків на засіданнях Верховної Ради у період з 3 по 5 вересня. Проте лише у першому читанні.
Про це повідомив нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк. Зазначивши: це попередній графік. Тобто все ще може змінитися.
При цьому він наголосив: планується, що 28 серпня буде проведено засідання робочої групи щодо законопроєкту. А вже на 29 серпня призначено засідання Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики “для схвалення тексту і рішення до першого читання”.
“Відповідно планується, що Рада розгляне це у першому читанні 03-05 вересня. Попередньо так”, – розповів нардеп.
Нагадаємо: нещодавно стало відомо про доопрацювання урядового законопроекту щодо підвищення податків. Цей документ містить важливі зміни, які значно впливають на податкову політику країни. Втім, попри доопрацювання, деякі положення законопроєкту залишилися без змін:
- підвищення ставки військового збору: планується підвищення ставки з 1,5% до 5%. Цей крок спрямований на забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету для фінансування потреб армії;
- встановлення військового збору для ФОП: для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої та другої груп встановлюється військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати. Для ФОП третьої групи, які працюють за єдиним податком, збір становитиме 1%;
- щомісячні авансові внески для автозаправних станцій (АЗС): цей пункт зберігся, хоча його редакцію було змінено. Внески будуть здійснюватися щомісяця, що дозволить уряду отримувати стабільні податкові надходження від діяльності АЗС.
Водночас, повідомив Железняк, доопрацьований урядовий законопроєкт передбачає, зокрема, встановлення податку на прибуток для банків на рівні 50% та для фінансових компаній – до 25%. Водночас підвищення ПДВ та запровадження збору на предмети розкоші було виключено з проекту.
Він зазначив: передбачається, що ухвалення законопроекту принесе до бюджету цього року менше ніж 125 млрд грн. Це частково пов’язано з тим, що той почне діяти лише протягом трьох місяців до кінця року, а також через відмову від значної кількості податків, що, за його словами, є позитивом.
При цьому, за попередніми оцінками, очікування доходів знизилися на 30-40 млрд грн. “Недостачу” ж планується компенсувати за рахунок:
- скорочення бюджету;
- детінізації та інших заходів.