Якщо порівняти розмір кишень у чоловічих і жіночих штанах, то можна помітити, що вони суттєво відрізняються за розміром. Замість того, щоб покласти телефон, гаманець та ключі до кишень, більшість жінок змушені всюди носити з собою сумочку. Один з користувачів Reddit поцікавився, чому так склалося, на тематичному форумі.
За даними How Stuff Works, до чоловічого одягу кишені почали пришивати близько 400 років тому, але у жіночих вбраннях їх чомусь вилучали. Вважається, що це робилося задля того, аби зберегти стрункіші силуети, адже речі обтяжували фігуру, начебто надаючи їй непривабливих форм.
Також існує думка, що таким чином дам намагалися позбавити деяких прав та свобод, зокрема в кишенях вони могли переносити речі для самостійних подорожей чи вирішення таємних справ.
Все змінилося у 1891 році, коли товариство The Rational Dress Society вперше почало пришивати кишені до суконь. Через кілька десятиліть після того, у 1920-х роках, дизайнерка Коко Шанель додала кишені до піджаків, а в 1970-х роках вони з’явились й у джинсах.
Втім, досі в жіночому одязі значно менше кишень або вони дуже маленькі: туди не покладеш нічого, окрім ключів. Користувачі мережі також висунули свої несподівані версії.
“Більшість жінок носять сумочки, і хочуть мати не великі кишені, а більш естетичний вигляд. Компанії не хочуть розробляти, виробляти, продавати та доставляти одяг, який не продаватиметься. Це просто того не варте”, — зазначив один з користувачів мережі.
Інша авторка додала: “Я помітила величезну різницю між кишенями у чоловічому та жіночому одязі лише нещодавно, коли приміряла чоловічі джинси й буквально змогла просунути руки через кишені до половини стегна. Особливо дратує те, що я не можу постійно носити сумочку на роботі”.
“Якось на весіллі я познайомилася з дизайнером одягу Zara. Попросила її розробити більшу кількість кишень на одязі. Вона терпляче чекала на закінчення моєї тиради, а потім відповіла: “Так, я завжди роблю кишені на всіх моделях, але бухгалтерія просить це прибрати”. За її словами, якщо обійтися без двох кишень на парі штанів, то в підсумку можна отримати від 60 до 80 тисяч доларів прибутку”. Далі вона перерахувала всі ґудзики, підкладки, принти, доки мені не стало зрозуміло, що модою насправді керують не дизайнери, а бухгалтери”, — додала ще одна учасниця обговорення.