Військові Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) отримали значно більше повноважень через зміни до закону про реєстр військовозобов’язаних, призовників та резервістів “Оберіг” за номером 11143. Відтепер ТЦК знатиме про українців призовного віку фактично все: починаючи від реквізитів їхнього паспорта, завершуючи наявністю рахунків у банках.
Про те, які ризики несе тотальна цифровізація процесу мобілізації й чи будуть залишатися захищеними персональні дані українців, дізнавалися у виданні “Фокус”. Експерти б’ють на сполох, адже таке поняття, як банківська таємниця та захист індивідуальної інформації громадян, повністю втрачають сенс у зв’язку із новими змінами.
Звідки ТЦК братиме дані про українців?
За новими змінами Центральна виборча комісія, Податкова та Міграційна служби скеровуватимуть персональну інформацію про військовозобов’язаних українців до ТЦК для її внесення у реєстр “Оберіг”. При цьому, за оновленою редакцією закону, скеровуватиметься інформація про осіб, віком з 17 років, а не 18, як було раніше, і аж до 60 років. Відтак, усі дані індивідуального податкового номера, паспорта, адреси проживання, прізвища, імена більше не будуть якоюсь таємницею. Ними військові ТЦК можуть вільно розпоряджатися і використовувати як заманеться, бо ні чітких обмежень щодо типу використання інформації, чи якихось дозволів на її отримання взагалі не передбачено.
Щобільше – у реєстрі “Оберіг” відтепер міститиметься інформація як про відкрите виконавче провадження, так і про покарання за порушення мобілізаційного законодавства. Жодних чітких запобіжників на використання будь-якої інформації щодо персональних даних українців у ТЦК немає.
Чи збережеться захист персональних даних громадян України?
Експерти переконані, що українці не приділяють належної уваги тому, яку інформацію про них використовує держава. Це підтверджується тим, що мільйони громадян встановили на своїх гаджетах, приміром, “Резерв+”. Українці не дбають про те, що їхні дані були захищені належним чином, і не зовсім розуміють наслідки та загрози, які можуть виникнути у зв’язку із цим. Фахівець з кібербезпеки Костянтин Корсун переконаний, що над правом на захист даних українців та їх таємницею нависла серйозна загроза.
“Такі дії (надання даних “Резерв+” – ред.) означають автоматичну відмову людини від права на особисті дані. Тепер держава може робити що завгодно з наданими відомостями. Можлива резистентність (опір суспільства) протестована — вона виявилася низькою. Українцям все одно на свої персональні дані”, — каже Корсун.
Фахівець наголошує, що масове збирання особистих даних українців несе величезні загрози. Передовсім кіберфахівець наголошує, що реєстр “Оберіг” досі перебуває у процесі вдосконалення і його можуть зламати росіяни. З іншого боку, йдеться про порушення прав людини в Україні та абсолютну неповагу держави до забезпечення захисту індивідуальної інформації про її громадян.
Як ТЦК стежитимуть за гаманцями українців?
Банківські установи в Україні не мають права розголошувати стороннім особам інформацію щодо рахунків українцям, бо на це снує абсолютна банківська таємниця. Знати дані про рахунки громадян та рух коштів по них можуть або самі громадяни, або їх законні представники, а у гіршому випадку – їх надають лише з відповідним рішенням суду на чітку вимогу. Всі інші дії – поза законом. Утім, з огляду на останні зміни, ТЦК вже ж можуть отримати дані про гаманці українців.
Як повідомила адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко, ТЦК не зможуть бачити рахунки українців, але вона звертає увагу на відсутність чітко прописаного механізму щодо входу у реєстр “Оберіг”. Адвокатка каже, що якщо вхід відбуватиметься, приміром, за допомогою електронного ключа, то чи відображатиметься інформація про те, скільки разів його робили й власне яку інформацію шукали. Аніщенко переконана, що рахунки українців у банках не можуть мати жодного стосунку до призову.
“Йдеться фактично про дозвіл копатися в гаманцях українців. Який стосунок наявність рахунку в банку має до призову до ЗСУ? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням”, — додала вона.
За не оновлення даних будуть штрафувати
В українців залишилося 17 днів на оновлення свої персональних даних. У випадку, якщо військовозобов’язаний не оновить інформацію про себе, йому загрожує штраф від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн. При цьому сплата штрафу не передбачає скасування військового обов’язку. Відтак, постійно сплачуючи штрафи, від мобілізації не ухилишся. Слід також пам’ятати, що перші штрафи почнуть надходити вже 18 липня. Оновити свої дані зобов’язані й усі військовозобов’язані жінки-медики.
Також українцям скеровуватимуть повістки поштою. Відправляння відбуватимуться рекомендованим листом і документ у будь-якому разі вважатиметься врученим.