Українські законодавці можуть змінити мобілізаційний вік з тим, щоб дозволити призивати до ЗСУ більше молодих людей. Такі чутки, які підігріваються заявами окремих нардепів, останнім часом дедалі активніше стали з’являтися в ЗМІ. Про проблему “мобілізації дідів” вже давно кажуть експерти, але чи дійсно під куполом розглядають варіанти зміни меж мобілізаційного віку?
Дискусія Шредінгера
Ідей, що озвучувалися в публічному полі, було дві:
— опустити нижню межу мобілізаційного віку з 25 до 20 років.
— опустити верхню межу з 60 до 50 років.
В цілому, це дозволило б омолодити особовий склад ЗСУ.
Це дійсно обговорюють у ВР? Відповіді членів комітету різняться.
— Нема такої дискусії, це не обговорюється, — каже “Телеграфу” член комітету, нардеп від фракції “Голос” Сергій Рахманін.
— На комітеті це питання не піднімалося, — додає виданню нардеп від “Слуги народу” Олександр Федієнко.
Втім, за словами членкині комітету, нардепки від “Голосу” Соломії Бобровської, мимохіть подібні ідеї все ж озвучували.
— Але вони не були обговорені, не було нормальної дискусії. Це просто озвучили вголос. Про 20 років я не чула взагалі, а про 50 років згадували, але не приймали жодних рішень, — пояснила “Телеграфу” Бобровська.
— Питання зменшення мобілізаційного віку з 60 до 50 років попередньо обговорювали, — запевнив “Телеграф” ще один член комітету від фракції “Слуга народу” Юрій Здебський. – Та це ж не значить, що це одразу буде виконуватися. Але є такі погляди, оскільки люди, яким за 50 років, не дуже затребувані за станом здоров’я.Вони не можуть виконувати відповідні функції під час несення служби. Що ж стосується зменшення [мобілізаційного] віку з 25 до 20 років, то я таких розмов не пам’ятаю.
В цій “дискусії Шредінгера” окремо розглядають обидва полюси мобілізаційного віку. Що стосується нижньої межі, то її наче й треба знижувати…
— Зараз війна технологій, треба молодих, якісних хлопців. А 50+ по здоров’ю… Ну, бронежилет вже не понесеш, — каже Здебський.
Але реально змістити фокус призову на 20-річних не готовий ніхто.
— Я не є прихильницею зміни порогу з 25 до 20, хоча й розумію, що це раціонально, та не вважаю, що суспільство до цього готове, — каже Бобровська.
— Це питання треба обговорювати з суспільством, а не просто приймати зміни до закону. Це питання переходить у площину того, що ми хочемо взагалі. Якщо ми хочемо знищити націю в цій війні, ну, тоді треба воювати далі. Питання не таке вже й просте і я думаю, що такі речі треба проводити через загальний референдум, — пропонує Федієнко.
— Поки нічого такого не планується. Але, на мою думку, це треба було робити з самісінького початку: [зробити призовний вік] з 18 до 40 років, а не калік вбивати. Війни виграє́ тільки молодь. Така реальність. Але вже запізно це робити, адже тут виникають запитання: що робити із вже мобілізованими? Як це сприйматиме суспільство? Наскільки люди взагалі довіряють, — пояснює “Телеграфу” член комітету на умовах анонімності.
А от з верхньою межею депутати готові працювати.
— Я вважаю, що потрібно переглядати вік.Моя пропозиція була замість 60 років зробити 55 верхнім лімітом. Крім того, всередині ЗСУ запровадити вікове ранжування – хто може попадати в бойові підрозділи, адже ми розуміємо, що навіть у 50 років це дуже складно. У нас є бригади, де переважна більшість чоловіків це 50+, а так не повинно бути, — зазначає Бобровська.
— Думаєте у 50-річних здоров’я краще? Як людина, яка часто була на фронті, можу вам сказати, що вже 45-47 років — це не вояки. Питання в тому, куди їх мобілізувати. Якщо ми кажемо про посади, не пов’язані з фізичним навантаженням, наприклад, штурмовики… Я коли сам в броніку, (хоча ходжу до спортзалу), пройду трохи, то у мене серце зупиняється. Який там бій? Військові мають бути фізично підготовлені, — підкреслює Федієнко.
Не задовбати людей
Але! Без коня віз не їде – щоб менше мобілізувати літніх, треба більше набирати до війська молодих, а до цього, як ми вже з’ясували, нардепи поки не готові.
Тому діючий баланс підтримують і в Генштабі ЗСУ.
— Є Генеральний штаб, який формує потребу в мобілізаційному ресурсі, і є розрахунки військових. Відповідно до цих розрахунків, вони нам доводять, що їх поки влаштовує чинний мобілізаційний вік, — пояснює Рахманін.
А поки всі учасники процесу зачаїлися в очікуванні чудодійного ефекту від нового мобілізаційного законодавства.
— Ми поки чекаємо, щоб спрацював новий закон про мобілізацію. Черги — чергами [у ТЦК], але запитання: як спрацює закон і як швидко ми наберемо і підготуємо резерви для надійного захисту країни. На це треба час, і що військові нам скажуть: досить чи ні. Ми ж не можемо набрати мільйон людей, а потім не знати, що з ними робити. Ми хочемо зробити краще, щоб захистити країну. Питання не в тому, вибачте, щоб задовбати людей, зігнати всіх, а потім не знати, що з ними робити.
Для мене як військового в минулому, потрібно, щоб у мене був резерв. Вибачте, не закон про демобілізацію, а резерв! Два-три місяці “на нулі” побув максимум, а далі вже психологічно тяжко. Відвели, а далі вже зайшли нормальні хлопці, які мої позиції не здадуть. Це буде найкращий закон про демобілізацію: захистити те, що є, а краще – відвоювати своє. А до цього питання про демобілізацію апріорі не стоїть. Наші сусіди рашисти демобілізацію не проводять, а у нас чомусь [про це] кричать. Зараз треба максимум сконцентруватися і підготувати резерв, — пояснив Здебський.
За словами нардепа, завдяки новим правилам мобілізації, поки що спостерігається тенденція до покращення призову і підбору кадрів.
— Але вона може бути знижена! Після 16 липня (останній день, коли військовозобов’язані мають оновити дані в ТЦК згідно з новим законодавством. — Ред.) ситуація буде більш зрозумілою. Якщо буде багато людей і багато молодих хлопців, то категорію 50+ можемо і відпустити. Тут треба дивитися наскільки ми підготуємо резерви: якість і кількість, — резюмував Здебський.
Та навіть якщо новий закон і не виправдає сподівань, це ще не означає, що у Верховній Раді одразу з’являться ініціативи щодо зміни мобілізаційного віку.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».