Француженка подала до суду на телекомунікаційного гіганта Orange за “моральні утиски та дискримінацію на роботі”, звинувачуючи компанію в тому, що вона платила їй зарплату протягом 20 років, не даючи жодних завдань.
Про це пише газета La Dépêche.
Лоуренс Ван Вассенхове була прийнята на посаду державної службовиці у France Telecom 1993 року, до того, як компанія перейшла у власність Orange. Її перший роботодавець знав, що вона від народження страждає на геміплегію – частковий параліч обличчя та кінцівок – та епілепсію, і запропонував їй посаду, пристосовану до її стану здоров’я.
Вона працювала секретаркою у відділі кадрів до 2002 року, коли попросила перевести її до іншого регіону Франції. Її прохання задовольнили, але нове робоче місце не було пристосоване до її потреб, а висновок профпатолога підтвердив, що ця посада їй не підходить. Попри це, компанія Orange нібито не внесла жодних змін у її роботу, вважаючи за краще виплачувати їй повну заробітну плату протягом наступних 20 років, не даючи їй жодних завдань.
Попри всі зусилля Orange ігнорувати Ван Вассенхове, жінка з інвалідністю зробила все можливе, щоб повідомити про ситуацію уряду та Вищому органу з питань боротьби з дискримінацією. 2015 року медіатор, призначений Orange, був уповноважений вирішити ситуацію, але вона не покращилася, оскільки компанія продовжувала платити їй зарплату, не ставлячи перед нею жодних завдань. Її адвокати стверджують, що таким чином телекомунікаційний гігант намагався змусити її звільнитися з роботи.
“Вони вважають за краще платити їй, ніж змушувати працювати”, – сказав адвокат Лоуренс, додавши, що жінка подала скаргу на компанію і чотирьох її менеджерів за “моральне переслідування і дискримінацію на роботі, пов’язану зі станом її здоров’я”.
“Робота для людини з інвалідністю – це місце в суспільстві, визнання, соціальні зв’язки, які створюються”, – сказав адвокат жінки. “У цьому випадку Лоуренс Ван Вассенхове позбавили всього цього, “поклавши на полицю” на 20 років в надії, що вона звільниться”.
Зі свого боку, компанія заявила, що зробила все можливе, щоб забезпечити жінці найкращі умови праці. Також представники компанії сказали, що взяли до уваги “особисту соціальну ситуацію” жінки і постійно виплачували їй повну заробітну плату, а також декілька безповоротних допомог. Очевидно, також планувалося “повернення до роботи на адаптованій посаді”, але воно так і не відбулося, оскільки працівниця регулярно перебувала на лікарняному.