Коли в неділю 9 червня з'явилися попередні результати європейських виборів, потрясіння для німецької системи стало глибоким. Усі три партії правлячої коаліції втратили голоси виборців, причому особливо сильно впав рейтинг "Зелених". Партії, що виступають проти встановлення стабільності, здобули перемогу. Ультраправі досягли рекордних результатів. З регіональними виборами восени й федеральними виборами наступного року Німеччина може опинитися на шляху до найбільшого політичного потрясіння в історії своєї післявоєнної демократії.
Партія “Зелених” втратила майже 9%. Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца (СДПН) досягла нового мінімуму в 14%, що майже на 2 пункти нижче від їхнього попереднього найгіршого результату в 2019 році. Його партнери по коаліції, Вільні ліберали, отримали 5%. Менше третини німецьких виборців віддали свої голоси за правлячі партії разом узяті, зазначає Катя Хойєр у газеті The Telegraph, пише ZN.UA.
Переможцями виборів стали правоцентристські християнсько-демократичні партії (коаліційне об’єднання політичних партій Німеччини — Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу), які набрали близько 30%. Але, набравши трохи більше одного відсоткового пункту порівняно з 2019 роком, вони, вочевидь, також не змогли надихнути виборців, яким набрид статус-кво.
Натомість багато незадоволених німців віддали свої голоси на периферію політичного спектру. Нова ліва партія, названа на честь лідерки Сари Вагенкнехт (Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість), набрала трохи більше 6%, а “Альтернатива для Німеччини” — рекордні 16%, що є найвищим показником для ультраправих партій на загальнонаціональних виборах відтоді, як у Західній Німеччині після Другої світової війни було відновлено демократію.
Лідерка партії “Зелених” заявила, що вона “не задоволена” результатами своєї партії, а генеральний секретар Соціал-демократичної партії говорив про “дуже гіркий результат виборів”. Найбільший німецький таблоїд Bild навіть назвав ці цифри “жорстокою розплатою” і “ляпасом для канцлера Шольца”. Але насправді нікого не треба було дивувати цими цифрами, оскільки опитування точно їх передбачили.
“Те, що європейські вибори мали значення для багатьох німців як шанс висловити своє невдоволення, показує рекордна явка виборців — 64,8%”, — повідомляє Хойєр.
Молоді німці також надіслали дуже чіткий сигнал своєму уряду. Вперше 16 й 17-річним було дозволено голосувати на європейських виборах, і, схоже, молоді люди ще більше незадоволені своїм урядом, ніж їхні батьки, дідусі та бабусі. Трохи більше чверті 16-24-річних проголосували за коаліційні партії, 16% — за партію “Альтернатива для Німеччини”.
Загалом, послання німецьких виборців є чітким: провідні політики не звертають уваги на їхні занепокоєння. Опитування, проведене в травні, показало, що на запитання про те, яка найбільша проблема стоїть перед Німеччиною на цю мить, виборці поставили на перше місце міграцію та біженців, за ними з невеликим відривом йдуть енергетика та клімат, економіка, пенсії та війна в Україні.
Звичайно, Німеччина не єдина, хто стикається з проблемою глибокого невдоволення серед виборців. Шок для політичних систем Заходу є глибоким, і приклад Німеччини показує, що якщо традиційні політичні партії не прислухаються до своїх дедалі більш розлючених виборців, люди знайдуть інші способи виплеснути своє розчарування.