Окрім президента Ірану Ібрагіма Раїсі, в авіакатастрофах у попередні десятиліття загинула низка інших світових лідерів. Зокрема, до цього, 2010 року, в авіакатастрофі загинув президент Польщі Лех Качинський.
Світові лідери, які загинули в авіакатастрофах
У липні 1943 року в авіатрощі загинув прем’єр-міністр уряду Польщі у вигнанні Владислав Сікорський. Літак упав в море неподалік від Гібралтара через 16 секунд після старту. Разом з очільником уряду загинули його донька і два депутати англійського парламенту. За офіційними результатами розслідування, причиною катастрофи стали технічні несправності. Однак деякі історики досі схиляються до версії, що це могло бути вбивством.
У березні 1957 року в авіакатастрофі загинув президент Філіппін Рамон Магсайсай. Аварія сталася на схилах гори Манунггал на острові Себу. Загинули 25 із 26 пасажирів: окрім президента, серед загиблих були кілька міністрів, військових та журналістів. На момент загибелі Магсайсай користувався широкою популярністю, і очікувалося, що його буде переобрано на другий термін. У зовнішній політиці президент дотримувався проамериканського курсу і виступав проти поширення ідей комунізму.
У березні 1959 року в авіакатастрофі загинув прем’єр-міністр автономної Центральноафриканської Республіки Бартелемі Боганда. Це сталося лише за вісім днів до останніх виборів колоніальної ери. Звіт комісії, яка розслідувала катастрофу, не був оголошений, що дає привід досі підозрювати терористичний акт. Авторитет Боганди в регіоні був величезний, політик бува відомий своєю роботою щодо об’єднання Центральної Африки.
У вересні 1961 року а авіатрощі загинув генеральний секретар ООН Даґ Гаммаршельд. Це сталося під час четвертої поїздки генсека до Конго задля нагляду за діяльністю операції ООН на прохання уряду країни про військову допомогу. Пошукова група знайшла уламки літака, 15 тіл та одну людину, що вціліла, однак вона померла за кілька днів від опіків. Протягом восьми років головування в ООН Гаммаршельд сприяв вирішенню багатьох конфліктів та підтримці миру у світі.
У квітні 1969 року в авіакатастрофі загинув президент Болівії Рене Барр’єнтос. Це сталося після прильоту в Арке (Кочабамба) внаслідок аварії вертольота. Донині циркулює інформація, що вертоліт президента міг бути збитий, однак усі розслідування дійшли висновку, що це був нещасний випадок. Внаслідок серії політичних убивств та кампанії боротьби з повстанцями Барр’єнтоса багато хто розглядав як жорстокого диктатора на службі іноземних інтересів, що переховувався під маскою демократа.
У січні 1977 року в авіакатастрофі загинув прем’єр-міністр Югославії Джемаль Бієдіч. Він супроводжував на белградському аеродромі президента СФРЮ Йосипа Броза Тіто, який летів з візитом до Лівії. До Сараєво вони поверталися літаком, який неподалів від Крешево врізався в гору Інак. В катастрофі загинули сам Джемал, його дружина Разія, колеги по роботі та пілоти. За офіційною версією, причиною аварії стали погодні умови. Пізніше з’явилися чутки про те, що це був замах через боротьбою за владу у вищому югославському керівництві.
У травні 1981 року в авіакатастрофі загинув президент Еквадору Хайме Рольдос Агілера. Літак розбився у горах Уайрапунга, що у провінції Лоха. Загинули всі пасажири: дружина Рольдоса, міністр оборони з дружиною, двоє військових офіцерів і п’ятеро інших їхніх супутників. Обставини і причини катастрофи остаточно не було з’ясовано. За часів свого президентства Агілера приділяв особливу увагу дотриманню прав людини. Його загибель в авіакатастрофі спричинила підозри в тому, що політик став жертвою таємної змови.
У серпні 1988 за нез’ясованих обставин загинув у авіакатастрофі президент Пакистану Мухаммад Зія Уль Хак. На своїй посаді він впроваджував у ісламізацію всіх сторін суспільного життя. Були відновлені покарання у вигляді публічного побиття палицями, відрубування кінцівок, запроваджені традиційні релігійні податки.
У квітні 2010 року в авіакатастрофі загинув президент Польщі Лех Качинський. Літак розбився біля Смоленська під час візиту для вшанування пам’яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині. На борту літака, крім президента та його дружини, були голова Нацбанку Польщі, начальник генштабу, голова Бюро нацбезпеки, голова адміністрації президента, віце-спікер Сейму, заступник голови МЗС, останній президент республіки у вигнанні, керівник Інституту Національної пам’яті та низка інших високопосадовців.
Після катастрофи з’явилися різні конспірологічні теорії її причин: припускали, що це могло бути політичним вбивством, а аварія – наслідком теракту. Однак за кілька місяців після катастрофи російські та польські фахівці назвали головною причиною трагедії неправильні дії екіпажу в умовах щільного туману над аеродромом. Додатково причиною вказували психологічний тиск на капітана літака, який нібито чинив головнокомандувач ВПС Польщі Анджей Бласік.
Нагадаємо, в ніч проти 20 травня у північно-західному регіоні Ірану рятувальники виявили рештки гелікоптера, на борту якого перебували президент Раїсі та інші високопосадовці, зокрема голова МЗС Хусейн-Амір Абдуллахіан. Іран офіційно підтвердив загибель президента та міністра.