Поки Росія має значну перевагу в артилерії, українські артпідрозділи неподалік фронту готуються до бою та чекають обіцяних боєприпасів. Один з таких підррозділів чекає за 5 км від фронту у східній частині Донецької області.
Як йдеться у матеріалі BBC, це стріляти боєприпасами з 50-річної пускової установки – це лише частина їхньої роботи. Більшість свого часу вони витрачають на копання нового бункера на схилі пагорба.
Російські загарбники, які перевершують їх озброєнням і особовим складом, які наближаються все ближче. Очікується, що постачання американських боєприпасів допоможе, але український уряд не справляється із мобілізацією.
Новий законопроект про мобілізацію, прийнятий на початку квітня, критикували за відсутність обмеження строку служби. Пункт, спрямований на демобілізацію солдатів через три роки, було скасовано на прохання армії.
Тепер втомлені війною військовослужбовці сказали ВВС, що військовим необхідно “переосмислити” спосіб мобілізації. Тисячі підготовлених військовослужбовців, таких як радист 21-ї окремої механізованої бригади Олександр, воюють майже два роки без належного відпочинку.
“Якщо ми повернемося додому, недосвідчені солдати, можливо, зможуть утримати лінію проти росіян, але багато з них загине”, – каже Олександр.
Бункер розташовано в лісі. Це створює ілюзію спокою, який періодично пронизує свист артилерійського снаряду над головою.
“Боротися скільки завгодно”
У цей час минулого року прихід весни приніс відчуття оптимізму та очікування контрнаступу. Сприятливі погодні умови полегшують переміщення людей і техніки. Сьогодні це лише ускладнює роботу військ із створення нових оборонних споруд.
“Мої люди за стільки боїв стали професіоналами”, – гордо каже їхній командир із позивним “Чиж”.
Він показує на їхню мобільну ракетну установку під маскувальною сіткою.
“Вони знають, що кожна машина схожа на жінку. Кожна індивідуальна, зі своїми примхами та особливостями”, – каже командир.
Прихована вантажівка 1970-х років символізує сучасний стан української армії. У багатьох відношеннях вона застаріла, а в інших – сучасна – із системою наведення GPS. Бракує одного ключового ресурсу: ракет.
Хоча російська армія не є зразком сучасної війни, вона просувається на багатьох ділянках східної лінії фронту. Ось чому ми бачимо облаштування нових українських траншей на відстані 30 км від фронті.
Загарбники засвоїли тактичні уроки та мають перевагу в повітрі. Москва також різко збільшила виробництво зброї та мобілізує людей швидше, ніж може Україна. Але в лісовій траншеї панує настрій “боротися скільки завгодно”.
Бойовий медик Ілля зазачив, що було б ефективніше, якби вербувальники сказали новобранцям, що перші шість місяців “надзвичайно важкі”, але потім їх навчили б виконувати більш конкретні ролі.
“Піхота – найважча робота в армії”, – каже він.
Хоча Ілля втомився, ідея битися поруч з недосвідченим призовником в окопі не дуже приваблива. Він також вважає, що відсутність прозорості щодо реалій поля бою ще більше відлякує чоловіків від мобілізації.
“А якщо ця війна триватиме 10 років?”
Нардепка Інна Совсун пояснила виданню, чому утрималася при голосуванні за законопроект про мобілізацію. Її чоловік служить медиком на передовій.
“Я проводжу незліченну кількість ночей, хвилюючись, де він. Це досвід мільйонів українців”, – сказала Совсун.
Вона вважає, що слід приділяти більше уваги ротації, стверджуючи, що в Україні достатньо чоловіків призовного віку, щоб змінити 500 000 воїнів, які воюють вже два роки.
“Є висококваліфіковані солдати, яких не можна поміняти, а як щодо людей в окопах? Потрібен час, щоб їх навчити, але що, якщо ця війна триватиме 10 років? Ми не можемо вдавати, що покладаємося на тих же людей, які почали служити в перший день”, – сказала Совсун.
Дотепер набору української армії заважали звинувачення в корупції та зменшення кількості добровольців. Зараз міністри переслідують дві ключові цілі: відновити довіру до системи, водночас посиливши тиск на чоловіків. І те, і інше ускладнилося через те, що війна розвивається не на користь України.
Новий наступ ЗСУ
У лютому президент Володимир Зеленський заявив, що цього року Україна буде не тільки оборонятись, а й готуватиметься до нового контрнаступу.
Керівник департаменту стратегічних ініціатив “Повернись живим” Іван Науменко заявив, що Збройні сили України мають у найближчі рік-півтора перебувати у стратегічній обороні.
Раніше в ISW заявляли, що якщо українські війська будуть добре забезпечені західним озброєнням, то зможуть не допустити суттєвого оперативного просування росіян під час їхньої запланованої літньої наступальної операції. Однак армія агресора може створити суттєву загрозу, використавши окремі переваги й адаптацію.
Військовий і політичний аналітик, ветеран АТО Євген Дикий прокоментував, чи можливий наступ України цього року, зважаючи, зокрема, що Україна почала отримувати допомогу США. Він сказав, що у наступ найближчий час “не підем, бо нема кому”.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».