Світова медицина зробила крок, який ще донедавна здавався неможливим. У лікарні Барселони вперше у світі пересадили обличчя від донорки, яка добровільно погодилася на асистоване припинення життя. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на офіційну заяву медичного закладу.
Цей випадок уже називають безпрецедентним проривом у трансплантології, адже раніше донорство обличчя здійснювалося лише після раптової смерті людини. У цьому ж випадку донорка свідомо ухвалила рішення передати своє обличчя для порятунку іншої людини ще до проведення процедури евтаназії.
Операція була надзвичайно складною. Йшлося про трансплантацію композитних тканин центральної частини обличчя, які відповідають не лише за зовнішність, а й за здатність говорити, їсти, дихати та бачити. До втручання залучили близько 100 фахівців — хірургів, анестезіологів, психіатрів, імунологів та координаторів із трансплантацій.
Координаторка програми трансплантації лікарні Елізабет Навас зізналася, що рішення донорки справило сильне емоційне враження на всю команду. За її словами, “це був рівень зрілості, який позбавляє слів”.
Вона наголосила: людина, яка вирішила піти з життя, присвятила одне зі своїх останніх бажань незнайомці та подарувала їй шанс повернутися до повноцінного існування.
Реципієнткою стала жінка на ім’я Карме, яка втратила тканини обличчя внаслідок важкого некрозу після бактеріальної інфекції, спричиненої, здавалося б, незначним укусом комахи. Наслідки були катастрофічними: Карме майже не могла говорити, їсти та частково втратила зір, а соціальна ізоляція стала для неї болючою реальністю.
Після трансплантації ситуація кардинально змінилася. “Коли я дивлюся в дзеркало вдома, то бачу, що знову починаю бути схожою на себе”, — сказала жінка. За її словами, процес відновлення проходить краще, ніж очікували лікарі, а функції обличчя поступово повертаються.
У лікарні наголошують: для проведення таких операцій існують наджорсткі критерії відбору. Донор і реципієнт повинні бути однієї статі, мати однакову групу крові та подібні анатомічні параметри голови. Навіть за дотримання всіх умов ризики залишаються надзвичайно високими, зокрема через можливе відторгнення тканин.
Точну дату операції медзаклад не розкриває з міркувань захисту приватності. Відомо лише, що втручання відбулося восени 2025 року, а підготовка до нього тривала кілька місяців і включала психологічну оцінку як донорки, так і реципієнтки.
Медики визнають: цей випадок може відкрити нову еру в етичних дискусіях про евтаназію та донорство, а також змінити підхід до трансплантацій у майбутньому. Рішення однієї жінки вже сьогодні стало символом того, як навіть наприкінці життя можна подарувати іншому шанс почати все спочатку.