Учені з’ясували, що тривала дія забрудненого повітря порушує обмін речовин, підвищуючи ризик розвитку інсулінорезистентності, ожиріння та діабету другого типу.
У дослідженні, опублікованому в журналі JCI Insight, показано, що мікрочастинки PM2.5 — один із найпоширеніших типів міського забруднення — здатні втручатися у роботу бурої жирової тканини, яка відповідає за спалювання калорій та регуляцію рівня цукру в крові.
Експерименти показали: бурий жир втратив здатність ефективно переробляти ліпіди і виробляти тепло. Дослідники зафіксували порушення в експресії генів, пов’язаних з енергетичним обміном, та ознаки ушкодження тканин. Подальший аналіз виявив, що в основі цих змін лежать епігенетичні процеси — тонке переналаштування ДНК, яке не зачіпає сам генетичний код.
Ключову роль зіграли два ферменти — HDAC9 і KDM2B, які «перепрограмують» активність генів бурої жирової тканини. Коли їхню активність штучно пригнічували, обмін речовин відновлювався.
Зі слів керівника дослідження, професора Франческо Панені, ці результати пояснюють, як забруднення повітря може безпосередньо впливати на метаболізм, і відкривають нові цілі для профілактики та терапії метаболічних порушень.