Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, показало, що мозок використовує три різні набори нейронів для зберігання одного спогаду, як і комп’ютерна система з вбудованим резервуванням інформації. Це відкриття може одного разу допомогти пом’якшити хворобливі спогади у людей, які перенесли травмувальну подію. Також це може допомогти людям отримати доступ до втрачених спогадів, пише New Atlas.
Учені вивчили мозок мишей і змогли спостерігати, що відбувається, коли формується новий спогад. Хоча дослідження проводили на мишах, їхній мозок частково використовують як аналогію мозку людини, адже 75% різних клітин у мозку гризунів і людей збігаються. Завдяки новому дослідженню вчені змогли глибше вивчити, як формуються та використовуються спогади.
Автори виявили, що мозок мишей під час збереження спогадів активує три різні набори нейронів. Ранні нейрони виникають першими у плода, пізні нейрони виникають на останніх стадія еволюції плода, але між ними виникають середні нейрони, що формуються між ранніми та пізніми.
Дослідження показало, що коли новий спогад зберігається в ранніх нейронах, його спочатку важко відновити, але з часом він стає сильнішим.
Копія спогаду, яка зберігається в пізніх нейронах, спочатку є дуже сильною, але з часом стає недоступною для мозку. У середніх нейронах копія пам’яті показала вищий ступінь стабільності, ніж у будь-якій з інших груп нейронів.
За словами вчених, мозок стикається з деякими проблемами, які стосуються пам’яті. З одного боку, він має пам’ятати, що сталося в минулому, щоб допомогти осмислити світ, у якому ми живемо. З іншого боку, мозок має адаптуватися до змін, які відбуваються навколо, і це мають робити спогади. Це дає змогу людині робити правильний вибір щодо свого майбутнього.
Учені вважають, що результати їхнього дослідження можуть допомогти в лікуванні людей, які постраждали від травмувальної події. Автори вважають, що спогади можна змінювати.
Наприклад, якщо спогад свіжий, тобто активуються пізні нейрони, його можна змінити ще до того, як буде створено копію для середніх і ранніх нейронів, щоб вони зберігали інформацію.
Але після того, як пізні нейрони активуються і спогад зберігається там, його стає важче змінювати. По суті, що довше спогад зберігається в мозку, то важче його змінити.
За словами вчених, те, наскільки динамічно спогади зберігаються в мозку, є доказом пластичності мозку, яка лежить в основі величезного обсягу пам’яті.
Розуміння пластичності мозку допоможе колись зрозуміти, як допомогти людям отримати доступ до спогадів, які вони вважали втраченими назавжди, або заглушити хворобливі спогади, кажуть учені.