Нове дослідження вчених показало те, як фізичні вправи покращують роботу мозку, приділяючи особливу увагу ролі нервових сигналів у комунікації між ним і м’язами. Хоча багато позитивних властивостей вправ уже неодноразово підкреслювала наука, це відкриття додає цілий пласт у загальну картину масштабів їхнього впливу на нас, пише PsyPost.
Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, показує, що наші м’язи, активізуючись під впливом нервових імпульсів, виділяють молекули, які підтримують зв’язок і розвиток клітин мозку. Це відкриття поглиблює розуміння зв’язку між фізичними вправами, м’язовою активністю та здоров’ям мозку, потенційно пропонуючи нові стратегії для підтримання когнітивних функцій, особливо в літніх людей і людей із нервово-м’язовими захворюваннями.
Попередні дослідження показали, що фізична активність спонукає м’язи виділяти корисні молекули, як-от гормони та РНК-везикули, що містять РНК, які проходять через кровотік і сприяють комунікації клітин мозку. Однак роль нервів у забезпеченні цього викиду залишалася неясною. Втрата нервово-м’язових зв’язків через вік або хворобу може порушити цей процес, сприяючи м’язовому спаду і ширшій дисфункції органів, включно з погіршенням когнітивних здібностей.
Для дослідження вчені створили дві моделі м’язів: одну з нервовими зв’язками та одну без них. Вони стимулювали м’язи з нервовими зв’язками глутаматом, імітуючи м’язову активність, викликану фізичними вправами. М’язи з нервовими зв’язками виділяли значно більше корисних для мозку молекул, включно з гормоном іризином, який пов’язаний з нейрогенезом. Ці м’язи також виробляли більшу кількість РНК-везикул, необхідних для розвитку клітин мозку.
Дослідження показало, що нервові сигнали не тільки збільшують кількість корисних молекул, що виділяються, а й підвищують їхню складність. Це свідчить про те, що підтримання нервово-м’язових зв’язків має вирішальне значення для збереження м’язової активності, яка підтримує мозок функцій. З віком або внаслідок травми ці зв’язки слабшають, і здатність м’язів допомагати роботі мозку знижується, що може призвести до зниження когнітивних здібностей.
Хоча ці висновки можуть дати надію багатьом, важливо пам’ятати, що вони були зроблені на основі вирощених у лабораторних умовах м’язових тканин. Необхідні подальші дослідження, щоб перевірити результати на живих організмах і розробити методи лікування, здатні зберегти або імітувати переваги зв’язку між м’язами і мозком, особливо для людей з нервово-м’язовими захворюваннями або тих, хто не може займатися спортом.