Науковці з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі опублікували результати дослідження, яке проливає світло на одне з найбільш поширених явищ підліткової поведінки – прагнення до ризику. Згідно з їхніми висновками, причини цього ризикованого поводження криються в особливостях розвитку мозку.
Унікальне дослідження допомогло зрозуміти, чому в підлітковому періоді ми схильні до більшої кількості небезпечних вчинків, ніж у дорослому віці. Ці висновки, які було опубліковано в журналі Nature Neuroscience, відкривають нові горизонти в нейробіології і можуть стати основою для подальших досліджень у галузі нейропсихології та поведінкових наук.
Науковці досліджували критичну частину мозку, яка відповідає за оцінку ризику – дорсо-медіальну префронтальну кору (dmPFC). Це саме та область, яка допомагає визначити, чи варто нам ризикувати в потенційно небезпечних ситуаціях. Виявилося, що на різних етапах життя ця частина мозку змінюється, що й визначає здатність підлітків ухвалювати більш ризиковані рішення.
Для того щоб дослідити ці процеси, вчені провели експерименти з мишами. Вони вивчали реакцію різних груп мишей на загрозу, пов’язану з електричним шоком. Результати показали, що молоді миші, які перебували на етапі підліткового віку, були більш схильні до ризику порівняно з дорослими особинами, які намагалися уникати небезпеки, пише видання ScienceAlert.
Дослідники виявили, що нервові шляхи, що з’єднують dmPFC з іншими структурами мозку, зокрема базолатеральною мигдалиною (BA) і прилеглим ядром (NA), розвиваються з віком. Ці структури відповідають за формування пам’яті про страх і винагороди. Виявилося, що в підлітковому віці ці зв’язки менш стабільні, що може бути причиною зниженої здатності уникати небезпеки.
Цікаво, що експерименти з оптогенетикою, коли в мозок мишей вводили флуоресцентні молекули, дозволили вченим відстежити фізіологію, що лежить в основі таких рішень. Виявилося, що в підлітковому віці нейронна активність у цих структурах мозку була значно вищою, що вказує на більшу схильність до ризикованих вчинків.
Під час досліджень було виявлено, що зі зміною віку ці нейронні зв’язки змінюються, ставши більш чутливими до загроз. Однак зміни ці не відбуваються одномоментно – вони проходять в порядку, подібному до процесу дозрівання, що містить реорганізацію синапсів і коригування ланцюгів зв’язків між різними частинами мозку.
Мозок підлітка, за словами дослідників, має внутрішню систему, яка змінюється у відповідь на конкретні вікові виклики. Коли підліток стикається з потенційно небезпечною ситуацією, його мозок, на відміну від дорослого, може більше схилятися до ризику, шукаючи нові можливості чи стратегії, що згодом може зменшити страх або забезпечити винагороду.
Хоча це дослідження було проведене на мишах, вчені вважають, що отримані результати можуть допомогти краще зрозуміти, як саме мозок людини керує балансом між ризиком і безпекою в період підліткового розвитку. Це дає новий погляд на те, як наші інстинкти та поведінка змінюються з віком і чому підлітки настільки часто схильні до ризику.